Аякже. Мняли ж обратно в таке...

А у пироги з квасолею мак додавали?

Аякже. Мняли ж обратно в таке, квасолю ж на мнясорубку, звечора там намочать, шоб вона той. Зварять, шоб не дуже переварена, не мняка, а така вона, шоб мололась на мнясорубку і розсипалася. А тоді туди той мнятий мак, біз води, біз нічого мнуть мак, шоб не слизьке. Тоді мак той усипають сухий весь у квасолю, перемішують, сахарю добавляють і ліплять пироги. Оце сьодні їх печуть.

На голодну кутю?

На голодну кутю. Тоді оце ж ходять воду святити, як зірка зійде, приносять воду свячену. І робивсь пиріг самий величенький… І з пирогом носять воду і кроплять скотину: в кого корови там, кури, вівці були (держали люди), коней держали. Ото кажне те покроплять. Сперва́ з хати начинають навхрест, отакі були васильки… ростуть на городі, таке колюченьке. Ото пучечок тих васильок в воду вмочають і навхрест хрестять, бризкають свяченою водою. Тоді йдуть у сарай: один, другий… Шоб велася худоба, шоб зерно родило, і приказували ж: «Роди жито й пшениця, все шоб було здорове й не боліло». Оце таке з пирогом тим, носять, пиріг той розрізають і вечеряють: кутю їдять. Постували.

А у будні такі пироги з квасолею пекли?

Ну а чого ж ні, канєшно, можна, так нема маку.

А тільки квасолю, без маку, клали у начинку?

Клали, а як…

А які ще начинки були?

Капусту жарили (це пісні́ пироги), а з картошкою це були не пісні́ (різали ж поросят) з вишкварочками: зжарять картошку дрібненько поріжуть, це вже завтра їдять пироги оці з картохами. А оце з капустою, з квасолею це сьодні їдять (на голодну кутю - В.Г.).