Вийду на город, у кожух одягнусь, трусе мене, міні холодно

Рубрики: Народна медицина

Народні вірування

Розповіді родинні
Населений пункт: с. Кирилівка, Вовчанський район (колишнє, Харківська область
Респонденти: Шелест Марія Іванівна (1910), Сергієнко (Шелест) Єлизавета Максимівна (1944)
Збирачі: Наталія Олійник
Дата запису: 22.07.2003
Транскриптори: Наталія Олійник

Пила шипшину. Вийду на город, у кожух одягнусь, трусе мене, міні холодно. Там дід один жив. Міні кажуть, іди до діда Яшки, їй Богу пособля. Пішла я до нього, а він і каже: «Не знаю, дочічко, пособля чи ні, а я так вилічився. Улови земляну жабу і на ниточку прив’яжи, і на груди, і ляж. І жаба як заворушиться, і ти злякаєшся, і крикнеш, і вона бросе». Приходю я додому, уловила жабу. А в мене був партаманєт (невеличка шкіряна жіноча торбинка – Н.О.) маленький, взяла і в партаменет ту жабу, а він кожаний. Я лягла на діван, положила той партаменєт на груди і жаба як заворушилась, а той же партаманєт холодний і на голому тілові. Так я, як схватилась, як закричала на всю хату, бабуся злякалася. На другій день міні легше, на третій день мене раз тіки колихає і то не дуже. І воду ж ту п’ю з шипшини. І де й ділось.

Як жабу прив’язували?

За задню лапку, наділа петелечкою і пришморгнула. Бог його святий знає, може від того ляку і вона бросила мене (хвороба – Н.О.).