Гілочки свяченої верби батько там чі мати принесуть, пошльопають і нас усих і бабусю

Гілочки свяченої верби батько там чі мати принесуть, пошльопають і нас усих, і бабусю: “Верба бє, не я бє. Через тиждень та Великдень”. А тоді ту вербичку поламає, з’яже і положе на комінь. Тоді, як паску пекти, тоді ж у хормах, хорми такі круглі. А та шо святить, у цеберку, спече та насилу витягне. Тоді ту вербичку ламає і приштрикує. Зверху отак приколює і вона підходе і підходе (паска – Н.О.), а набік нікуди не сходе. Свяченою ж вербою приколене.

По середині паски шишка була?

Клали. На паску зверху клали хрест, на всю хлібину, краї попідберає. На середині хреста прогребеш ямочку, зробиш шишку і приштрикнеш свяченою вербою (по середині – Н.О.). І я так робила. І вона йде, йде, йде і вийде рівна, нікуди набік не зойде. Батько посаде вербу і вона, як виросте, свячена верба, і під нею ховалися від дощу, а тоді не стали ховатися, бо вб’є, а раніше ховалися і нічого.