Збираємося подружки, ізносимося, шо матері дають

Збираємося подружки, ізносимося, шо матері дають. Уляна Купала наряжаєм, несем її до річки.

З чого її робили?

З крейди. Клаптів понесем, хароше плаття пошиєм і шляпу здєлаєм її. І одна несе, кого ми назначім. Вона йде першою, Уляну несе на голові і держе її рукою. Йдемо до річки і співаємо:

Уляна Купала у воду упала,
Тричі виринала, раз потопала.

Принесем до річки, кидаєм у річку і біжимо, не оглядаємося, додому. Уже тьотка, чиясь мати наготове, кладка ув одних. У неї одна дочка і вона поставе кладку, і на кладку накладе пиріжки, квас, яєшню, шо тіки й не накладе. І то ми поминаєм (Уляну – Н.О.) і співаєм. Обсипали пісочком жовтим і ото пострибаєм, Уляну посадим під будяк. Тоді пострибаєм. Уляна там посиде, а ми поспіваєм.

Через вогнище стрибали?

Нє.

Коли ви святкували?

Під Івана 6-го. Перестрибували через будяки.

Де Уляна ночувала?

У подруги, у тієї шо укидатимемо в воду, де ми її наряжали, вона її брала додому.

Топили Уляну 7-го, а як цей день називали?

Уляна Купала. Плели віночки, коли Уляну купали, тоді кидали віночки на воду.

Самі не купалися?

Нє-нє.

Чому ви тікали, коли Уляну вкидали у воду?

Вроді, кажуть, так годиться. І ми бігли, не оглядалися, аж до самого двору.