Це ж церковний празник.

Як у вас святкували Зелену неділю?

Це ж церковний празник. Усі йшли в церкву, уквітчували двори, у хаті уквітчували. Празнували люди за двором, сусіди, співали за двором, і ми з ними вчилися співати, як були малими.

Якою травою зтрушували в хаті долівку?

Хто мазав, а у кого поли були. Трусили чебрецем. На луках рій (аїр – Н.О.) росте, таке як рогоз. Ми його (рогоз) і їли. І оце воно пахуче, ним і уквічали в хатах. Ним рак лічать, корнем. Він такий, як рогоз росте, ним і квітчали.

Чим відрізняється рогоз від рою?

Рогоз він, широкі листочки, а цей вужчий, він пахучий, росте у воді. Ми його рвали і їли, а рій він росте біля води, ну не вонючий. Оце ним посипали. Чебрець на буграх цвіте, лічєбна трава.

Коли ви посипали?

Ну от напримєр, завтра Троїця, а ввечері мажимо, прибираємо, посипаємо. У неділю Троїця, вона з числа виходе, а з дня не виходе. У суботу поли миємо, посипаємо, і вєток наставляємо на забор. У суботу ми квітчаємо, а у неділю мама йдуть у церкву.

Зелень святили у церкві?

Єсть і святять зелень, оцей рій святять, а тоді купаються в йому. Умні люди святять, а тоді купаються в йому.

Скільки днів святкують Трійцю?

Три дня – неділя, понеділок і вівторок. Три дня Троїця, три дня церква служе. І оце мама не дає нічого робити. Ми раді ото, шо хоч не заставляють нічого робити.

Хазяйство ж порали?

Ну хазяйство… це, як Господь казав: а еслі бик упаде в яму, шо ж ви ждатимете коли празник кончиться? Його ж нада витягувати з ями.

Як у вас називали клечання, квічання?

Квічання ми казали.

А куди його дівали?

Ми віддавали скотині, у нас скотина була, а в кого скотини немає – курім підстиляли.

На горищі не зберігали?

Такого у нас не було. Це знаєте хто зберігає? – відьми зберігають.

А що вони роблять?

Вони чарують на йому.