На воротіх клали якусь ряднинку чи мішок

На воротіх клали якусь ряднинку чи мішок (перший раз навесні – Н.О.), і переводили через неї корову, шоб вона домівку знала. Коли корову вигонили на пашу, то бризкали свяченою водичкою.

Свиня вухами як ляпотить, значіть на дощ. Жаби крюкають на дощ. Як спина болить, радікуліт, так ще дужче болить на дощ. А «сліпий дощ», оце сонце світе, хмарка набіжить і піде дощ, це кажуть паганий дощ, на сушу. Як оце на траві немає роси, то кажуть буде дощ, а як роса – не буде доща.

А по місяцю як визначають погоду?

Зімою, як оце місяць повний і в кругу стоїть, ото на мороз точно буде. А літом тоже на жару, буває шо місяць «горить». Кругом місяця як обрій. Зоря горить звечора, то тоже кажуть на жару. Сонечко як заходе за хмару, то кажуть на дощ. Якшо зоря «горить» із сходу, то це на вітер. Якшо зоря «горить» із заходу, то це на спеку.

Є люди «пагані на глаза». Вона прийде, молочка возьме, а коровка шось іспортиться. Вона може похвалити молоко і все.

Коли пташка у вікно стукає, це якісь ізвєстія чи перед чім-то, може хто вмре.