Раньче і в садках ховали і в огородах

Раньче і в садках ховали і в огородах.

Коли не хрещені?

Я не знаю. На кришку кладуть платочок, а тоді хлібинку на платочок. По вуглах кришки розкладали по носовому платочку, їх тоді забирали копачі (хто могилу копає і закопує покійного – Н. О.). Хліб на кладовищі розламують і по кусочку роздають.

Хліб із сіллю?

І сіль є. Зараз тряпочки, якими зв’язані руки і ноги, розв’язують і кладуть у домовину, а раньче їх хазяйці віддавали. Кажуть вони полєзні, якшо там чи рука заболить, чи шось таке, руку перев’язати. Розтяженіє жили є, отак рука потягнеться, так ними перебинтовувати. А люди, кажуть, беруть ці вірьовочки, а тоді нехароше людям роблять. Зараз кладуть все у гроб з покійником.

(На дев'ятий день) хто пирожків спече та рознесе пирожки по сусідах, канхветів положе. Оце так поминають. А на сорок днів, це ж гукаєш обично (родичі, сусіди – Н.О.). А як так хочеш пом’янути покойника, купиш канхветиків і роздаси то тому, то тому за царство небесне. Як присниться покойник, кажуть: “Треба пом’янути. Спекти, шоб роздати (людям – Н.О.) чи купити та роздати”.