Одна вчителька з Дар Надежди читала «Чорну магію»

Одна вчителька з Дар Надежди читала «Чорну магію». Це робила на квартирі з старою бабусею. Вночі читає, а вранці прокидається, а всі квіти, що звичайно за ікони позатикувані, з усіх боків лежать коло неї. Покладе вона ці квіти на місце, а наступного ранку – те ж саме. Вигнала квартирантку господиня. Потім читала вона вже в порожній хаті край села; при свічці. Читала з 12 ночі до перших півнів. Ця «Чорна магія» не дається легко. Весь час кругом якась нечисть шумить. Треба вночі сходити на кладовище, а перед цим вбити чорного кота, вирвати з його серце, а на кладовищі закопати це серце в могилу повісельника чи утопленика. Не дочитала вчителька «Магію», чи злякалася, чи щось не так зробила, захворіла тяжко. Після хвороби на все життя в неї стали червоними кільця глазних яблук і одне око стало гноїтися. З’явилася в неї велика сила. Як подивиться на замкнутий замок, той відкривається. В учительській раз повалила з полки журнали, дома в коморі під очима розсипалося з мішків борошно. На уроках чорнильниці літають. Одного разу на столі лежав перед нею на уроці ніж. Вона глянула, а той ніж злетів і через її плече встромився в класну дошку. Правди від її очей ніхто не зкриє. Ще і зараз жива вона, але нікому не розповість про своє вміння. Подейкують люди, що перейняти науку «Чорної магії» може людина тільки з чорними чи зеленими очима. А в учительки вони темного (чорного) кольору. Йти після читання треба не обертатися.

Відьма, щоб тримати силу, встає рано до схід сонця, простоволоса і іде до чужого колодязя. Витягає воду, переходе з відром через дорогу і нікому нічого не каже, хто б з нею не заговорив. Беручи воду, щось приказує, і щоб ніхто її не бачив.