Перед святками підмазували глиною долівку

Хутір Боківка.

Текст збирача.

Перед святками підмазували глиною долівку і підводили сірі смуги, щоб телятка були гладенькі, не кошлаті.

На Святвечір носять вечерю: кутю і узвар у горщіку ще й грушами обкладають, з ложечкою, 2 пиріжка і зав’язували у ганчірку. Віддаючи вечерю, приказували: «Прислали батько і мати вам вечерю, а я приніс, щоб великий ріс (принесла, щоб велика росла)».

Перед Святвечором мати ставить кутю на покуть в гніздо з сіна. Ідучи вона приказує: «Іде кутя на покутя, а узвар на базар», при цьому всі діти ідуть за нею рядком, як курчатка, і квохчуть. Після святок сіно забирають і кладуть під квочку, щоб курчата лупилися. На Святвечір, коли хтось з батьків заходив у хату, від саджав одного з дітей на поріг. Той сидить і приказує: «Квок, квок, усі дітки в куток».

Колядникам давали якусь печену – орішки, коржики, вергунчики, інколи вареники або квашені яблука.

Із звіздою ходили чоловіки та жінки не старі. Чоловік несе звізду, а позаду іде дівчина «з ягнятком», у хату не заходили. Співали «Нова радість стала», «Рожество твоє Христє Боже, наш».

На вечірку (Святвечір) водять козла. Чоловік надівав вивернутий кожух, робив роги. Його вів дядько на ціпу з дзвоночком. Заходили в хату і козел вибирав собі козу, обнюхуючи кожну жінку. Яка йому сподобається, на ту він стає «цапа» і одягає на неї шубу, а потім вони йдуть гулять. Під час обряду щось співали.