| Рубрики: |
Весільні дари
Покривання молодої Перезва |
|---|---|
| Населений пункт: | с. Закітне, Краснолиманський (Краматорський) район, Донецька область |
| Респонденти: | Марія Іванівна Рудика (1922) |
| Збирачі: | Тетяна Дробот |
| Дата запису: | 03.07.1998 |
| Транскриптори: | Лариса Лукашенко |
| Колекція: | Донецька колекція Степана Мишанича |
Ну, а тоді ж приїде молодий, забере молоду і везе додому. Там пообідають. Тоді їдуть розписуються. Послє розписі сюди везе. Тут сідають опять за стил усі, і перезва начинається. Це дарили, дарили, хто шо дарив: хто полотна метр; хто шо: хто рубль, хто… Не було тоді ж нічого… Тоді ж така жизня була, Господі! Ото ж так і гуляли.
А тоді вже, як молоду проводить, уже ж забіра совсім вин, а молодого дома гуляють. А це мододої – в молодої гуляють. А молодого там уся родня в його дома гуляє.
А тоді вже як забірає, ну й молодий і молода сидить за столом, свашки, світилки. Ну і завивають, вінок снімають, а платок (чепчик був іще), чепчик одівають пид спид, а тоді платок. І ото ж як начнуть і кричать: «Завивала мене мати рубльом да качалкою, шоб була ти харошою хазяйкою». А світилкам приспівують: «Світилочка ласа, вкрала кусок м’яса да й полізла пид стил». Ото таке, отакі пісні були. Всяки таки якись, всяки таки.
