​Так у тій хаті, що жили ми

Так у тій хаті, що жили ми коло путі, так кума моя через той же… І на неї - тіки вона шось зна. А через те ж на неї казали, шо вона держала… лічно я з нею рубали там хворост у лісі, і вона набачила ремезове гніздо. А про мене те ремезове… я його не понімаю, шо воно за ремезове. А вона ж зрубала ту деревину і забрала те ремезове гніздо. Забрала ремезове гніздо і на тому, на сосі… соха ж… у сараї соха, на сосі причепила те гніздо. То уже кажуть, то ж зна і помагає коровам.… ремезове гніздо на сосі стояло. Бо казали на неї: “В неї соха. В неї соха ота ж заґальдована” (можливо зачарована? – О.Б.).

І думали, що відьма?

Ага, думали що відьма. Ну, я убідилась тіки в тому… я думаю, шо у відьми не должна корова пропасти, шоб спортилась. Хіба де сильніша яка є та, хто зна, не могу сказать. Ну а в неї лічно я доїла ту корову, вона як куди поїде, то я ту корову дою, корова гарна, багата, а їх двоє жило. А їх двоє жило, то вони… ну така нікому не дасть взять молока, ні грама. Хіба вже шо ти зробиш таке, шо заплатить, і то принесе три стакани, більш не принесе. Да, нікому… а потом та корова… вони погризлися із мужиком своїм. Він там гулять начав, а вона - хай усе пропаде, не нужне. Шо та корова – випустят, та вона попід дворами й ходить. Ото у кого шо… кукурузиння наїсться, ото їй їжа. І вона настала... стала дриґать сильно, до того дриґала, шо не можна у сарай увійти. Поки вона начала путать. Так мені це думається, шо це… не зробилося би цього в відьми. Оце тільки з-за того я усім їм розказую. Кажу, воно відьму можна зробить з людини. Може вона просто… Вона й казала, шо це просто кажуть, де корова є, держи ремезове гніздо. А тоді вона продала корову ту, там дядькові. Ну, всі ж сміються, ну їстиме Михайло молоко. Узна яке молоко в Козюрки. Так вона продала ото. Так вона отелилась у того дядька, привела двое телят та сорок літрів молока в день давала. Така корова була, що вони чотири рази доїли.