​А то ще другий же випадок

А то ще другий же випадок, той, шо батько мій парубкував. І тоже ж отак на одну кажуть – “відьма”. Так і вона відьма була, заставали її коло коров не раз. То так як балакали, так вона й була. А цю ж челядь вона ляка ото, як дванадцять часів вона розганя видно ж, розганя оцих же… Шо котиться колесо, вони йдуть, парубки, а вона – котиться колесо й горить, в огні колесо котиться. Ну так раз налякала, і вдруге налякала. А тоді ж таке вони балакають за це, шо відьма є. Оце вона тут відьма є. Давайте хлопці найдем дручок харош такий, заструганий. І як тіки буде котиться колесо, не бійтесь, не розбігайтесь. Давайте значить її в утулок оте. Ну і підстроїлися і упхнули в утулок у колесо дручок той. Як упхнули і всьо. Вона розправилась. Розправилась отак, дійсно – жінка, що на неї казали “відьма”. А вона ж погибла.

Погибла?

Погибла. Вони ж у рот їй простромили ото шо утулок був. То це батько казав.