Цифровий Архів Етнографічних Матеріалів Слобожанщини та Полтавщини
Цей проєкт відкриває глибини українських традицій та українських звичаїв через етнографічні джерела, зібрані від селян, що ділилися своїми історіями про місцевий побут та культурні особливості. Фольклористи детально зафіксували ці розповіді, створюючи місткий зв'язок між минулим та сучасністю, що поглиблює наше розуміння важливості збереження цінних традицій для майбутніх поколінь.
Шукати розповіді
Як шукати
Випадкова Розповідь
На піст, к Великодню, це заговини були
На піст, к Великодню, це заговини були. Усе їли м’ясне, молочне, а вже у понеділок, «жилавий» понеділок називався. Тісто тільки на воді було, там коржик який спечуть, там суп зварять, чі затірку, чі г..
Місця запису
Зосереджуючись на Полтавщині та Слобожанщині, ми відкрили регіон, де, незважаючи на історичні випробування, збереглася унікальна культурна спадщина. Наші фольклористи, корінні мешканці цих місць, з повагою записували місцеві оповіді та традиції, які відображають неповторний дух цих територій. Ця робота не тільки збагатила нашу колекцію етнографічних джерел, але й допомогла глибше зрозуміти, як історичні обставини впливають на формування та збереження фольклору в особливих регіонах України.
Пошук та рубрикатор
Рубрикатор
-
У нас одну брали з Сакунихи
с. Засулля, Роменський районУ нас одну брали з Сакунихи. А в них хата, ну така низенька, під желізом була. А в мене батько невеличкий був, ну більший, конєшно, мене. Вони підсадили батька й він по тій хаті виліз і сів коло верха..
-
Тепер же ніхто, ні співає ніхто
с. Засулля, Роменський районТепер же ніхто, ні співає ніхто. А тоді, було, молодих виряджають. Господи, скільки людей ісходиться. Молоді поїхали, а вони і співають, і… Потрушини, потрушини. Скринники їдуть. У хаті гвіздки б’ють...
