Цифровий Архів Етнографічних Матеріалів Слобожанщини та Полтавщини

Цей проєкт відкриває глибини українських традицій та українських звичаїв через етнографічні джерела, зібрані від селян, що ділилися своїми історіями про місцевий побут та культурні особливості. Фольклористи детально зафіксували ці розповіді, створюючи місткий зв'язок між минулим та сучасністю, що поглиблює наше розуміння важливості збереження цінних традицій для майбутніх поколінь.

Шукати розповіді

Випадкова Розповідь

Гусі, гусі, йдіть додому

с. Любівка, Краснокутський район, Харківська область
Розповіла Капловух Марія Петрівна (1942) у 2013 році

А скажіть, будь-ласка, а у вас, наприклад, як гусей підкликають? «Гусі, гусі, йдіть додому». Доречі, а ви в гру «Гуси, гуси» грали? Ні, не грали. У вас вівці тут були? Були, та хай їм грець, я ї..

читати далі

Місця запису

Зосереджуючись на Полтавщині та Слобожанщині, ми відкрили регіон, де, незважаючи на історичні випробування, збереглася унікальна культурна спадщина. Наші фольклористи, корінні мешканці цих місць, з повагою записували місцеві оповіді та традиції, які відображають неповторний дух цих територій. Ця робота не тільки збагатила нашу колекцію етнографічних джерел, але й допомогла глибше зрозуміти, як історичні обставини впливають на формування та збереження фольклору в особливих регіонах України.

Пошук та рубрикатор
Рубрикатор

  • А в нас було, щоб у корови

    с. Клюшниківка, Миргородський район

    А в нас було, щоб у корови у хвості сирова нитка довга – та, шо пряли, і голка. Ото всегда у хвості, аж в отій тій, мичці, задівають голку, як жене на пастівник, ото задіва туди голку, обкрутила тию с..

  • ​Ну отож давня якась казка була.

    с. Клюшниківка, Миргородський район

    Ну отож давня якась казка була. А чи вона яка-то казка, чи приказка, но було таке. Що кажуть жило три брати і всі Кондрати. А один – Ванька-дурачок. І поїхали орати та забули колганку взяти. А колганк..