Digital archive of folklore

Ой на горі чорнобил по дорожці стелиться,
А мій милий Михайло в другім селі жениться. (двічі)

«Запрягай, брате, коня, коня вороненького,
Та й поїдем в те село, до мого миленького». (двічі)

Приїхали в те село, щось мені не весело,
Гляну на подвір’ячко – в милого весіллячко. (двічі)

«Піди ж, мила Тетяно, щось до нас приїхало,
Чи твоя родинонька, чи моя дружинонька. (двічі)

Ой ти, мила Тетяно, оставайся дівкою,
Оставайся дівкою, я поїду з жінкою». (двічі)

Ой на горі больниця стояла,
В тій больниці Маруся лежала. (двічі)

В тій больниці Маруся лежала,
Чорним шовком головку в’язала. (двічі)

Чорним шовком головку в’язала,
Із-за моря зіллячка бажала: (двічі)

«Ой хто ж мені зіллячка достане,
Той зо мною на рушничок стане!». (двічі)

Де взялися три козаки з полку,
Розв’язали Марусі головку. (двічі)

Один каже: «Я Марусю люблю!»,
Другий каже: «Я Марусю возьму!». (двічі)

Третій каже: «Три коники маю,
Я Марусі зіллячка достану. (двічі)

Одним конем до моря доїду,
Другим конем море переїду. (двічі)

Третім конем на камені стану,
Із-за моря зіллячка достану». (двічі)

«Остав, козак, зіллячко копати!», -
Стала йому зозуля кувати. (двічі)

«Ой не копай, козаченьку, зілля,
Бо в Марусі в неділю весілля!». (двічі)

Ой став козак коня підганяти,
Щоб Марусю дівкою застати. (двічі)

Їде козак селом, доріжками -
Зустрічає Марусю з дружками. (двічі)

Для дружечок шапочку знімає,
Для Марусі шаблю винімає. (двічі)

Шо в козака шабля заблистіла,
А в Марусі головка злетіла. (двічі)

Ой у полі нивка, кругом материнка,
Там дівчина жито жала, гарна, чорнобривка. (двічі)

Жала вона, жала, сіла спочивати,
Їхав козак дорогою, мусів шапку зняти. (двічі)

Мусів шапку зняти, «добрий день» сказати,
«Помагай Біг, дівчинонько, тобі жито жати». (двічі)

А дівчина встала, йому відказала,
Вона ж того козаченька серденьком назвала. (двічі)

А вже ж тая слава по всім городочку,
Що дівчина козакові вишила сорочку. (двічі)

А вже ж тая слава по всім селі стала,
Що дівчина з козаченьком на рушничок стала. (двічі)

Благослови Боже і отець, і мати,
Своєму дитяті шишичок (короваю) набгати.

А в нашого пана береза стояла,
Щедрий вечір!
Тонка та висока на листя широка,
Добрий вечір!

А тую березу гляділа Ганнуся,
Щедрий вечір!
Гляділа-гляділа та й міцно заснула,
Добрий вечір!

Налетіли пташки, пташки-конорейки,
Щедрий вечір!
Листя обламали, кору обчухрали,
Добрий вечір!

Прокинулася молода Ганнуся,
Щедрий вечір!
Пташок позганяла, кору позбирала,
Добрий вечір!

Та й понесла до золотаренка,
Щедрий вечір!
Золотарику, ти ж мій братіку,
Добрий вечір!

Ізроби віночок, золотий перстньочок,
Щедрий вечір!
А з остаточку золоту чарочку,
Добрий вечір!

Із-за гори то не грім гримить,

Із-за гори то не грім гримить,
То Ванюша конем біжить,
По каменнім мості
До Марусі в гост(і).

Коні наші та й поковані,

Коні наші та й поковані,
Вози наші помальовані,
Грайте, коні,з нами,
Ми йдемо з пана(ми).

Хоч з панами, не з панами,
З молодими бояра(ми).

Відно рєчку далєко,
Вода сколивнулась,
А й у мене, молодца,
Ой серце стрепенуло.

Серце стрепенуло.
Сів на бистрого коня,
Ой далєко скочился.

Далєко скочився.
Возлє церковки святой
Ой конь остановився.

Став, остановився.
Я і скочив із коня
Та й перехрестився.

Та й перехрестився.
Я у церковку ввійшов,
Ой весь народ толпою.

Весь народ толпою.
Водять милую мою,
Ой водять кругом столу.

Водять кругом столу.
"Ой ти, милая моя,
Ой шо ж ти наробила?

Шо ти наробила?
З другим клятьбу прийняла,
Ой мєнє позабила?"

"Ой ти миленький же мой,
Розовой цвіточок,
Подарую я тобі
Ой носовой платочок!"

"А ти, милая моя,
Ти моє сердечко,
Подарую я тобі
Ой золоте колечко!".

Горіла сосна-смерека, (двічі)
Сподобалися здалека. (двічі)
Горіла сосна-смерека,
Сподобалися здалека. (двічі)

А як та сосна палала, (двічі)
Під ней дівчіна стояла. (двічі)
А як та сосна палала,
Під ней дівчіна стояла. (двічі)

Під ней дівчіна стояла, (двічі)
Русяву косу чесала. (двічі)
Під ней дівчіна стояла,
Русяву косу чесала. (двічі)

Ой коси ж, коси ви мої, (двічі)
Довго служили ви мені. (двічі)
Ой коси ж, коси ж ви мої,
Довго служили ви мені. (двічі)

Тепер служить не будете, (двічі)
Під білий вельон підете. (двічі)
Тепер служить не будете,
Під білий вельон підете. (двічі)

Під білий вельон, під хустку, (двічі)
Вже не підеш ти за дружку. (двічі)
Під білий вельон, під хустку,
Вже не підеш ти за дружку. (двічі)

Під білий вельон, під танок, (двічі)
Вже не підеш ти у танок. (двічі)
Під білий вельон, під танок,
Вже не підеш ти у танок. (двічі)

Тікай, дівчіно, бо згориш, (двічі)
Моє серденько засмутиш. (двічі)
Тікай, дівчіно, бо згориш,
Моє серденько засмутиш. (двічі)

От пам’ятаю добре, що коли мій брат женився, старший женився, то приїхали свати, а їх не пускають в хату – так по закону ж, не пускають їх у хату. Ну вони ж співають там під вікном, чую:
«Ой поки ж ми та тут стоятимем,
Сиру землю та й топтатимем.»
А потім заспівали дружно так, гарно-гарно:
«Ой свату наш, свату,
Ой свату наш, свату,
Пусти нас у хату,
Нас тут небагато,
Тільки свашка та світилочка,
Та вся Льоніна роди(ночка)!»

Горіла сосна, палала,
Горіла сосна, палала,
Під ней дівчина стояла,
Під ней дівчина стояла. (двічі)

Під ней дівчина стояла,
Під ней дівчина стояла,
Русую косу чесала,
Русую косу чесала. (двічі)

Ой коси, коси, ви мої,
Ой коси, коси, ви мої,
Довго служили ви мені,
Довго служили ви мені. (двічі)

Більше служить не будете
Більше служить не будете,
Під білий велень підете,
Під білий велень підете. (двічі)

Під білий велень, під фату,
Під білий велень, під фату,
Більш за дружку я не буду,
Більш за дружку я не буду. (двічі)

Під білій велень з кінцями,
Під білій велень з кінцями,
Більш не піду я з хлопцями,
Більш не піду я з хлопцями. (двічі)

Під білий велень в два кінці,
Під білий велень в два кінці,
Більш не піду я на танці,
Більш не піду я на танці. (двічі)

Ой там на горі горобці,
Ой там на горі горобці,
Будьте здорові ви, хлопці,
Будьте здорові ви, хлопці. (двічі)

Ой там на горі качата,
Ой там на горі качата,
Будьте здорові, дівчата,
Будьте здорові, дівчата. (двічі)

Горіла сосна ще й гілля,
Горіла сосна ще й гілля,
Прийдіть на наше весілля,
Прийдіть на наше весілля. (двічі)

Горіла сосна, горів пень,
Горіла сосна, горів пень,
Пийте, гуляйте цілий день,
Пийте, гуляйте цілий день. (двічі)

Горіла сосна, тріскала,
Горіла сосна, тріскала,
Тепер я стала невістка,
Тепер я стала невістка. (двічі)

Світи, мати, свічку,
Світи, мати, свічку,
Стрічай свою дочку,
На сінешнім порозі,
На останній дорозі.

Дівчинонька йшла з комірочки,
Дівчинонька йшла з комірочки,
Та вдарилась об одвіро(чки).

Та вдарилась та й заголосила,
Та вдарилась та й заголосила,
Ой, Боже мій, що я й нароби(ла).

Ой, Боже мій, що я й наробила,
Ой, Боже мій, що я й наробила,
Покинула, кого я люби(ла).

А кого я та й зроду не знала,
Ой кого я та й зроду не знала,
Тепер йому дружиною ста(ла).

Тече річка невеличка з вишневого саду,
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.
Ой гай, гай, гай, зелений гай,
Кличе козак дівчиноньку собі на пораду.

«Порадь мені, дівчинонько, як рідная мати,
Ой чи мені женитися, чи на тебе ждати?
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Ой чи мені женитися, чи на тебе ждати?»

«Ой я тобі, козаченьку, раджу і не раджу,
Я з тобою вечір стою - на другого гляжу.
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Я з тобою вечір стою - на другого гляжу.»

«Бодай же ти, дівчинонько, тоді заміж вийшла,
Як у млині на камені рута-м’ята зійшла.
Гей, гей, гей, гей, зелений гай,
Як у млині на камені рута-м’ята зійшла».

«Бодай же ти, козаченьку, тоді оженився,
Як у лузі при дорозі сухий дуб розвився.
Гей, гей, гей, гей, зелений гай,
Як у лузі при дорозі сухий дуб розвився».

Ой у млині на камені рута-м’ята зійшла,
Молода ще дівчинонька, а вже заміж вийшла.
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Молода ще дівчинонька, а вже заміж вийшла.

Ой у лузі при дорозі сухий дуб розвився,
Старий козак, як собака, а ще не женився.
Гей, гей, гай, гай, зелений гай,
Старий козак, як собака, а ще не женився.

Весілля, весілля, на весіллі люди,
Якби мені знати, якби мені знати, коли ж моє буде,
Ля-ля, ля-ляй-ля, ля-ля, ля-ляй-ля, коли ж моє буде?

Мамо моя, мамо, я ー твоя дитина,
І мені належить, і мені належить подушка й пирина. (двічі)

Тату ти мій, тату, я ー твоя дитина,
І мені належить, і мені належить легкова машина. (двічі)

Сестро моя, сестро, я ー твоя ж сестриця,
І мені належить, і мені належить імпортна спідниця. (двічі)

Бабо моя, бабо, а я ー твоя внучка,
І мені належить, і мені належить золота обручка. (двічі)

Золота обручка, золоті сережки,
Щоб я не забула, щоб я не забула до бабусі стежки. (двічі)

Діду ти мій, діду, а я ー твоя внучка,
І мені належить, і мені належить пенсія й получка. (двічі)

Діду ти мій, діду, я до тебе їду,
Як не даси гроші, Як не даси гроші, білше не приїду,
Ля-ля-ля, ля-ля-ляй, ля-ля-ля, ля-ля-ля, білше не приїду!