Цифровий Архів Етнографічних Матеріалів Слобожанщини та Полтавщини

Цей проєкт відкриває глибини українських традицій та українських звичаїв через етнографічні джерела, зібрані від селян, що ділилися своїми історіями про місцевий побут та культурні особливості. Фольклористи детально зафіксували ці розповіді, створюючи місткий зв'язок між минулим та сучасністю, що поглиблює наше розуміння важливості збереження цінних традицій для майбутніх поколінь.

Шукати розповіді

Випадкова Розповідь

Мазали хату...

с. Маньківка, Сватівський район, Луганська область
Розповів Микола Дмитрович Ревуцький (1955) у 2025 році

Мазали хату, і шо таке «мазати хату»?Так і називався такий обряд: «Мазати хату». Будувалась хата.Ну коли одна сімʼя будувала хату…Будувалось де то рока два може…Все село збиралося, і мазать. Накануні ..

читати далі

Місця запису

Зосереджуючись на Полтавщині та Слобожанщині, ми відкрили регіон, де, незважаючи на історичні випробування, збереглася унікальна культурна спадщина. Наші фольклористи, корінні мешканці цих місць, з повагою записували місцеві оповіді та традиції, які відображають неповторний дух цих територій. Ця робота не тільки збагатила нашу колекцію етнографічних джерел, але й допомогла глибше зрозуміти, як історичні обставини впливають на формування та збереження фольклору в особливих регіонах України.

Пошук та рубрикатор
Рубрикатор

  • Дохтур Гарбуз

    м. Ровеньки, Ровеньківський район

    (Жив) один селянин, шо рубав дрова і возив їх до міста продавать, і ось одного разу, коли він повіз дрова на двох возах волами, продав він їх одному дохтору. І коли віддавали гроші селянинові Гарбузо..

  • Як кішка з мишкою вдвох хазяйство вели

    м. Ровеньки, Ровеньківський район

    Познайомилися одного разу кішка з мишкою. І кішка лестилась до мишки і каже їй: – Нада нам з тобою дружбу завести та щоб так, щоб ми разом з тобою і в горі, і в радощах були.Мишка згодилася. І почали..

  • Про живе джерельце

    м. Ровеньки, Ровеньківський район

    Жили якось дід та баба. Вони старі вже були і не було в них дітей. І так їм сумно було, і так вони бідні жили, шо якось в них і хліба не стало. А була в них одна лиш коза. І ось дід і каже бабі: – ..