Цифровий Архів Етнографічних Матеріалів Слобожанщини та Полтавщини

Цей проєкт відкриває глибини українських традицій та українських звичаїв через етнографічні джерела, зібрані від селян, що ділилися своїми історіями про місцевий побут та культурні особливості. Фольклористи детально зафіксували ці розповіді, створюючи місткий зв'язок між минулим та сучасністю, що поглиблює наше розуміння важливості збереження цінних традицій для майбутніх поколінь.

Шукати розповіді

Випадкова Розповідь

На піст, к Великодню, це заговини були

с. Новоолександрівка, Вовчанський район, Харківська область
Розповіла Здор Марія Маркіянівна (1924) у 2003 році

На піст, к Великодню, це заговини були. Усе їли м’ясне, молочне, а вже у понеділок, «жилавий» понеділок називався. Тісто тільки на воді було, там коржик який спечуть, там суп зварять, чі затірку, чі г..

читати далі

Місця запису

Зосереджуючись на Полтавщині та Слобожанщині, ми відкрили регіон, де, незважаючи на історичні випробування, збереглася унікальна культурна спадщина. Наші фольклористи, корінні мешканці цих місць, з повагою записували місцеві оповіді та традиції, які відображають неповторний дух цих територій. Ця робота не тільки збагатила нашу колекцію етнографічних джерел, але й допомогла глибше зрозуміти, як історичні обставини впливають на формування та збереження фольклору в особливих регіонах України.

Пошук та рубрикатор
Рубрикатор

  • ​Кажу казу: зарізав дід козу

    с. Клюшниківка, Миргородський район

    Кажу казу: зарізав дід козу, а вовк наївся та дристав, а хазяїн тоді біг та хлестав...

  • ​Ну…мені пригода така була

    с. Клюшниківка, Миргородський район

    Ну…мені пригода така була. Колись же, кажуть, було, що міста не похристиш – шось та тобі трапиться. То мені ото ж і була пригода: на Донбас поїхала, ті пішли на роботу, а я сама дома. Сама дома… Лягла..

  • ​Ото ж у нас за путею

    с. Клюшниківка, Миргородський район

    Ото ж у нас за путею (залізничним полотном – К.К.) єсть така балка там. А ми туди ж після войни ходили ж солгу (в’язки – К.К.) приносить. Підемо і вже так бережемо, бо вже не одного спокутувала та бал..

  • ​Колись було ж у п’ятницю

    с. Клюшниківка, Миргородський район

    Колись було ж у п’ятницю щоб не співали і скоромного не їли, в п’ятницю й в середу не їли ми. Хоч хай воно той…піст, хоч не піст – середа й п’ятниця не їлося (скоромне – К.К.). У неділю, поки не прийд..

  • ​Андрія як Андрія святкували

    с. Клюшниківка, Миргородський район

    Андрія як Андрія святкували. А не правили ж у церкві, а ми однак святкували. Шо Свиридона, що Андрія, шо Варки, шо Савки, Ганни… Збирались якось на це свято? Ну збиралися, но не дуже, я ж кажу: не ..