Digital archive of folklore

Котику біленький,
Котику сіренький,
Ідіть до нас ночувати,
Нам дитятко забавляти,
Е-е, е-е, е!

Коту, коту, коточок,
Заховався в куточок,
Тілько й видно хвосточок,
Треба ж його знайти,
І з його шубку зняти,
Та й Іванка укривати.

Шо й у його домі та за його столом,
Щедрій вечер, ой, добрій вечір!

Та й за його столом сидить Петро з Богом,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Ой, дай, Петре, золотиї клю(чі),
Одімкнути рай і пекло,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Випустити всі праведні душі,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й однії душі та й не випускати,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Ой одна да душа согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Що у п’ятницю проспівала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в суботу не вмивалась,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в неділю рано поснідала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Отця, неньку налаяла,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Та не лаяла – тільки подумала,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й то вона согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Добрий ве(чір)!

Та прощай, прощай, та й Ларісо, сестро наша,
Та й ми не твої та й подруженьки, ти не наша.

Та й прощай, прощай, та Юрасик, товаришу наш,
Та й пускай, пускай, та й Ларису гуляти й до нас.

Та не на те я, подруженьки, її собі брав,
Щоби я ой її, протів нічі гуляти пу(скав).

Та ідіть, ідіть, подруженьки, й од віконця,
Та й не випущу ж та й Лариси до схід сонця.

Із-за гори а й вітрець повіває,
Мати дочку та й про життя пита(є).

Спитай, мати, ой сірого ой утяти же,
Сіре й утя та й на морі ночу(є).

Воно ж мале а й на морі ой ночує,
Воно ж моє та все горенько чу(є).

Перве горе - а й дитина ой малая,
Друге горе - ой свекруха лиха(я).

Друге горе - ой свекруха ой лихая,
Третє горе - та й мой милой ревни(вій).

Що він їде а й у поле й орати,
Мене бере та й волів ой поганя(ти).

Ой гей, воли, а й сірі, половії,
Де ділися та й літа й молодії?

Та петрівочка та мала нічка,
Не виспапася наша діво(чка).

Та до череди гнала, та задрімала,
На пеньки ніжки позбива(ла).

На пеньки ніжки та позбивала,
На терен очі повийма(ла).

Ай ой не пугай, пугаченьку,
Та ой не пугай, пугаченьку,
А в зеленому байраче(ньку).

Ай ой як мені не пугати,
Ай ой як мені не пугати,
Ай ускрізь гори та байра(ки).

Ай ускрізь гори та байраки,
Ай ускрізь гори та байраки,
Ай ніде мені гнізда зви(ти).

Ай ніде мені гнізда звити,
Ай ніде мені гнізда звити,
Ай діток своїх прихили(ти).