Цифровий архів фольклору

Старший боярин патлатий,

Старший боярин патлатий,
До столу прип'ятий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий).

Ненько моя, та й не гай мене,

Ненько ж моя, та й не гай мене,
До свекрухи виряжай ме(не).

Скочила коза на воза,
Крикнула коза до сторожа:
«Ой ти, стороже, сторожоньку,
Посади на віз та й зимоньку,
Зиму повезем візочком, візочком,
Весну привезем човночком, човночком, гу!».

Буряки я капала, (двічі)
Буряки я капала, а де більші одкладала. (двічі)

Не в калхоз, а дадому, (двічі)
Не в калхоз, а дадому, щоб нагнати самагону. (двічі)

Самагонка удалась, (двічі)
Самагонка удалась, вся бригада напилась. (двічі)

Бригадір, галава, (двічі)
Ще й з району било два. (двічі)

Шо й у його домі та за його столом,
Щедрій вечер, ой, добрій вечір!

Та й за його столом сидить Петро з Богом,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Ой, дай, Петре, золотиї клю(чі),
Одімкнути рай і пекло,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Випустити всі праведні душі,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й однії душі та й не випускати,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Ой одна да душа согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Що у п’ятницю проспівала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в суботу не вмивалась,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

А в неділю рано поснідала,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Отця, неньку налаяла,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Та не лаяла – тільки подумала,
Щедрій вечір та й добрій вечір!

Та й то вона согрішила,
Щедрій вечір ше й добрій вечір!

Добрий ве(чір)!

Шо в поля, в поля сам Господь ходя,
Сам Господь ходя, Діва Марія,
Діва Марія їсти носила,
Їсти носила, Бога просила:
— Ой, Боже, Боже, дай нам житія,
Дай нам житія на Василія,
А Василія ходе по поля,
Ходе по поля, жито розсіва,
Сюди махньот, туди махньот,
За ним жито кустом ростьот,
Шо в полі стебло – то в домі добро!

Драстуйте! С празником! Будьте здорові!

Ой дивнеє нарождення,
Божого сина.

Божого сина,
Одна його спородила,
Діва Марія.

Діва Марія,
Спородивши Боже дитя,
Анголам дала.

Анголам дала,
Як летіло два анголи,
З небес летючи.

З небес летючи,
Як летіли та й співали:
— Не бійся, Діво!

— Не бійся, Діво,
Не бійсь, Діво, не бійсь, Марійо,
Це ангольський глас.

Це ангольський глас,
Приймай дитя народження,
На руки при нас,
На ручки при нас.

(Стоїть древо зеленеє, золоті віти,
На ті віти любуються маненькі діти,
Не так діти, не так малі – царі та пани).

Ой на горі сухой дуб (двічі)
Та ще й бєла бєрьоза. (двічі)

Із-под бєлай бєрьози (двічі)
Ой вада пратєкає. (двічі)

Ой нєльзя ж коню воду піть, (двічі)
Бо (й) вада ключєвая. (двічі)

Та й нєльзя мужу жену біть,(двічі)
Бо (й) жена маладая. (двічі)

Меланочки ходять, василечки носять:
"Василечку, батьку, пусти нас у хатку,
Ми жита не жали, Чесний Хрест держали!"

Ой на горі, на Ярусалимі,
Ой там жиди Христа й уловили.

Та й уловили, й умертвили,
На капері древі розпинали.

На капері древі розпинали,
Гвоздям руці, нозі прибивали.

Гвоздям руці, нозі прибивали,
А й куда же несли – ріки текли.

А й куда несли – ріки текли,
А й у гроби клали – ріки стали.

А й сосновой доской засклепили,
І важкий камінь на груди скотили.

(І важкий камінь на груди скотили,
І шалівочкою обстановили.
І шалівочкою обстановили,
І сторожечку постановили.
Та й стій, стороженько,
Поки прийде Діва Марія,
Діва Марія, Христова Мати.
Та й стороженька обіснула,
А Діва Марія прилинула.
Ой, стороженько, відступися,
А ти, мій синочок, обізвися.
Ой за кого ж ти помираєш?
І за кого ти страсть принімаєш?
Та чи за мене чи за себе?
Чи за увесь мір хрістіянський?
Ні за тебе, ні за мене,
А за увесь мир христіянський).

Ой на річці, на Ордані,
Там Пречиста ризи прала,
Вона прала, випирала,
Повісила на калину, на малину,
На червону поясину...

Пішла жінка на базар сало покупати,
Солі не купила, сало загубила.

Солі не купила, сало загубила,
А з жонатим козаком в шинок заблудила.

Трохи перегодом, лізе огородом,
Шатається, бовтається, чоловіка лає. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я напилася,
А я рада, радесенька, що з родом зійшлася. (двічі)

Ти думаєш, чоловіче, що я дуже п’яна,
Попитай у людей, не разу не впала. (двічі)

Прийди, ненько, та й до столонька,

Прийди, ненько, та й до столонька,
Пригладь донці та й голово(ньку), у!

Гладка, доню, твоя головонька,

Гладка, доню, твоя головонька,
Та й Бог знає, яка доле(нька), и!

Як удасться твій милий ревнивій,

Як удасться твій милий ревнивій,
А ще й к тому та й п'яниче(нька), и!

А ще й к тому та й п'яниченька,

А ще й к тому та й п'яниченька,
Проп'є воли ще й корово(ньку), и!

Проп'є воли та й коровоньку,

Проп'є воли ще й коровоньку,
Наб'є ж тобі та й голово(ньку), у!

А в чужого хазяїна
Вже й обідають, (двічі)
А нашого хазяїна
Ще й не снідають (думають). (двічі)

А в чужого хазяїна
Вже й горілку п'ють, (двічі)
А в нашого хазяїна
Їсти не дають. (двічі)

А на свашкі очіпочок пляше,
А на свашкі очіпочок пляше,
Ой чого ж він пляше,
Воші піднімають,
Гниди помага(ють).