Солдатські та рекрутські пісні

Старовинні козацькі, солдатські та рекрутські народні пісні – живе свідчення військових подій на території України. На жаль, цей пласт фольклору і зараз стає актуальним. Історія нашого краю, Слобідської України, тісно повʼязана із заселенням і освоєнням цих земель військовими, то ж козацьких та солдатських пісень зберіглося тут чимало, навіть наприкінці 20-початку 21 столітті в кожному селі можна було записати декілька зразків.

Один з різновидів цього жанру – пісні під час проводів у військо, на службу (згодом – у радянську армію), інколи їх називали «виряджальні». Саме їх співали жінки, дівчата в день, коли сімʼя та громада прощалися з молодими хлопцями. В текстах, як правило, говориться про найсильніші жіночі тривоги, аби ж рідний синочок, чоловік, брат, коханий залишилися цілими і повернулися додому. Один з дуже популярних на території України варіантів виряджальної пісні – «В суботу пізненько, в неділю раненько». Ось послухайте декілька зразків з нашого «Цифрового архіву Слобожанщини і Полтавщини».

Як драматично і емоційно звучить варіант з с. Вишневе Валківського району https://folklore.kh.ua/site/track?id=1690 , а жіночки з смт Печеніги https://folklore.kh.ua/site/track?id=1592 додали оптимістичні куплети про повернення хлопця.

https://folklore.kh.ua/?q%5Btitle%5D=%D0%92+%D1%81%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83&q%5Bgenre_ids%5D=&q%5Btitle%5D=%D0%92+%D1%81%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D1%83&q%5Bgenre_ids%5D=&q%5Bmotive_ids%5D=&q%5Bwords%5D=&q%5Byear_start%5D=&q%5Byear_end%5D=&q%5Bis_notes%5D=&q%5Bis_text%5D=&sort=rating&q%5Bregion_id%5D=&q%5Barea_id%5D=

Ще одна з популярних солдатських пісень - «Ой на горі там сосонка» з селища Польова Дергачівського району, що зараз дуже близько від лінії фронту.

Наспів і текст торкається серця й душі кожного, особливо, якщо серед близьких чи родичів є захисники України.

Варіанти цих пісень були поширені по всій Україні, бо наспіви і тексти мандрували разом із військом. Подібний текст, але з іншим наспівом в солдатській пісні з Полтавщини «Ой колись була розкошонька» з села Клюшниківка на Миргородщині.

В старовинних піснях часто зустрічаються «закріплені» символічні образи, які, мабуть, не до кінця зрозумілі сучасному слухачу: пісок, що ніяк не може «зійти» (як насіння) на камені – це образ воїна, що ніколи не повернеться додому. Такі сюжети – це памʼять про усіх загиблих. Співаючи їх, жінки втішались і давали раду своєму горю.

Памʼять про минуле захищає майбутнє…І нашим сьогоднішнім захисникам від усієї душі бажаємо перемогти ворога і повернутися до рідних і Батьківщини цілими і здоровими!