Солдатські та рекрутські пісні

Я нещодавно писала про солдатські (рекрутські) пісні, розповсюджений жанр у слобожанському фольклорі і знайомила вас із популярним зразком «виряджальної» пісні «В суботу пізненько, в неділю раненько», що звучала раніше в момент «проводів» у військо чи армію.

Продовжуємо знайомство із солдатським пісенним циклом, ось ще одна з пісень нашого «Архіву Слобожанщини і Полтавщини», «Ой на горі там сосонка» з селища Польова Дергачівського району, що зараз дуже близько від лінії фронту.

Наспів і текст торкається серця й душі кожного, особливо, якщо серед близьких чи родичів є захисники України.

Варіанти цих пісень були поширені по всій Україні, бо наспіви і тексти мандрували разом із військом. Подібний текст, але з іншим наспівом в солдатській пісні з Полтавщини «Ой колись була розкошонька» з села Клюшниківка на Миргородщині.

Я дуже люблю цей варіант, співаю його і соло, і разом з Муравським шляхом.

В старовинних піснях часто зустрічаються «закріплені» символічні образи, які, мабуть, не до кінця зрозумілі сучасному слухачу: пісок, що ніяк не може «зійти» (як насіння) на камені – це образ воїна, що ніколи не повернеться додому. Такі сюжети – це памʼять про усіх загиблих. Співаючи їх, жінки втішались і давали раду своєму горю.

Памʼять про минуле захищає майбутнє…