Колядки дорослих

Слобідські землі зберегли аж до кінця минулого століття велике різноманіття колядкових текстів і наспівів. Серед записаних колядок Харківщини зустрічається багато варіантів як світських, так і християнських сюжетів.

Колядки прийнято було і виконувати, і слухати до кінця, хоча деякі звучали по 5-6 хвилин. А співали, бува, не одну, а дві чи три колядки. Це завжди залежало від складу сім’ї господарів. Великим сім’ям, де є декілька дітей різного віку, співали «загальну» колядку на добробут, гарний врожай і благополучне життя

Якщо старші діти вже доросли до шлюбного віку – обов’язково звучали весільні колядки. В нас вони були з текстами для хлопців і дівчат окремо. Але (от якраз згадаємо про одну цікаву особливість традиції!) часто звучали на один наспів! Тобто це була своєрідна мелодійна формула, коли на однакову мелодію підставляли різні тексти. Наявність «формул» говорить про гарну збереженість традиції і виступає гарантованим підтвердженням її локальної достовірності.

Молодим парубкам співали колядки про військову службу, бо в певний історичний період тут майже усі хлопці козакували. Ось він відгомін славного козацького минулого Слобожанщини! Дівчатам також адресували тексти, де вихваляли їхню красу, розум, вправність… Послухайте один з чудових зразків з с. Дворічний Кут – колядка дівчині про загадки, відомий баладний сюжет, що зберігся з дуже давніх часів.

Старшим людям, самотнім (а особливо удовам) найчастіше виконували колядки із християнськими сюжетами (про народження Христа, появу зірки, трьох царів, інших святих, зокрема Петра, Іллю, Варвару). Ось яка цікава версія про обирання імʼя Христу при народженні записана на Бєлгородщині (на жаль фрагмент і в не сильно якісному виконанні).

Також серед старших людей (як виконавців, так і слухачів) були популярними колядки-псальми. Більш типове для них сольне або одноголосне виконання, з приспівом «Алілуйя!». Сюжети колядок-псальм часто не пов’язані з темою Різдва, нерідко навпаки, в них співають про драматичні фінальні події у житті Ісуса – розп’яття, смерть і воскресіння.

Частина з цих текстів зараз вже справедливо маркується як «нетолерантні», але ж які гарні мелодії..

Найбільше серед Святих у колядках згадували Миколая. Такі колядки іноді могли проспівати-згадати і на свято Миколая, але все ж це саме колядки, тобто пісні, які співали на Різдво, та не про Різдво! Серед зразків, записаних на сході Харківщини (Дворічанський, Купʼянський райони), зустрічаються дуже нетипові і оригінальні: тридольні мелодії і «звичайність» образів Миколая і Діви Марії, які ходять в садок, збирають груші.

Не можемо не згадати про колядку, яку усі знають, «Нова радість стала». Так, вона теж співалася чи не в кожному слобідському селі. Харківський етнограф 19 ст. Петро Іванов до того ж зафіксував декілька своєрідних текстів. Зокрема, в збірці Іванова є варіант «Нова РАДА стала», таку версію в радянські часи багато хто чув у виконанні хору ім. Г. Верьовки і звертав увагу на змінений текст (без згадки про три празники, співаючи «рік новий народився», і таким чином колядка фактично перетворилася на щедрівку), то ж початок зі словами «рада» сприймав як адаптацію до ідеології радянського періоду. А виходить, що «рада» - це все ж один з варіантів традиційного тексту.

Більшість «дорослих» колядок виконували змішані гурти молоді, бо старше покоління в перші дні Різдвяних святок намагалося бути вдома і приймати поздоровлення. Слобожанські колядки – це довгі пісні із сольним заспівом і яскравим верхом (виводом), багатоголосним приспівом на 2-4 голоси. Однак є і колядки, що гуртом виконуються майже одноголосно. Також зустрічаються і різні манери виконання: як яскрава «горлова», так і спів тонким «пищальним» голосом. В такій манері на Харківщині співали цілі райони (і не лише колядки, а й щедрівки, веснянки, весільні). Зустрічаються також комбінації цих манер в одній пісні, наприклад «низ» співає «горлом», а «верх» пищить.

Визначальним для жанру колядок є приспіви зі словами «Святий вечір» (найпоширеніший), «Ой дай, Боже», «Ой рано-рано», «При зорі-зорі (або «По зорі-зорі»), «Винограде, красно-зелене вино», «Рай розвився», «Ой радуйся земле» (або Ісус Христос), «Христе боже наш», «Славен єси». При чому перші – ще з дохристиянських часів! Саме приспівами в першу чергу колядки відрізняються від щедрівок, бо сюжети і тексти є дуже схожі в обох жанрах (ну а фахівці ще вміють їх відрізняти за структурними особливостями і типом мелодії).

В експедиціях згадували, що найчастіше колядували у перші три дні Різдва, хоча можна було колядувати і до самого Щедрого вечора. В дні, що ближче вже до Щедрого вечора, колядка, скоріше, використовувалася у якості привітання. Ну наприклад, нарешті завітали до родичів або дальніх сусідів, з яким не бачилися декілька днів, то якраз нагода і поколядувати, привітавши таким чином.