Меланки і щедрівки молоді

Нагадаємо, що зимові святкування з народною назвою «Різдвяні святки» охоплюють період від Різдва до Водохреща (за старим календарем 25.12-19.01, а новим – 7-19.01). Однак на Слобожанщини, зокрема на Харківщині, чітко розділяли ці два тижні на зону дії трьох свят. До Щедрого вечора (вечір напередодні нового року), який в церковному календарі співпадав з днем св. Меланії, звучали різдвяні привітання і колядки усіх типів. Починаючи із Щедрого вечора, свята Меланки, наставав час для щедрівок. Відтоді колядки вже в нас не співали!! (це не співпадає із традиціями деяких українських регіонів «колядувати до весни», особливо там, де втрачений «щедрувальний» цикл). Щедрувати можна було до 4 (17 січня), на практиці все ж обмежувалися одним вечором (наступний перший день нового року – день посівання, яке теж відноситься до щедрувального циклу, але про це згодом) . В будь-якому разі пісні замовкали за день до Водохреща (6.01/19.01), в останній, так званий, «Голодний Святвечір» (5 або 18 січня) вже не щедрували.

Не всім зрозуміла причина, чого це в зимових щедрівках співається про майбутню сівбу, народження ягнят, телят і приліт весняних птахів. Нагадаємо, що така весняна тематика святкування була автоматично переміщена із весни на зиму через календарну реформу Петра 1-го. Саме за його наказом новий рік почали святкувати не 1 березня, а 1 січня. Чесно кажучи, для мене дивно, що народна традиція теж «переїхала», а не залишилася прив’язаною все ж до весни, як це було раніше століттями.

З точки зору особливостей звучання слобожанські щедрівки не мають ніяких відмінностей від колядок, такі ж типи фактури, багатоголосся і різні варіанти в залежності від жанру, статі і віку співаків. Як і колядки, щедрівки мають декілька цікавих жанрових різновидів: «меланки» дівчат, щедрівки-приказки малих дітей, щедрівки-пісні молоді, парубочий обряд водіння «Кози» та посівання (посипання) хлопчиків вранці на Новий рік.

В експедиціях підкреслювали, що щедрувала все ж більше молодь (під час Коляди більше ходило старших людей). А такі жанри, як щедрівки-меланки, виконували виключно дівчатка і дівки. Майже всі записані у нас варіанти цього різновиду прямо отак і починаються зі слова «меланка» або «меланки». Варіантів сюжету небагато - або про початок весни, або вже пізніші версії християнських текстів.

Прекрасно, що ці пісні (який би вони зміст не несли), зберігають інтонації весняних закличок – дуже прості, навіть примітивні, одноголосні мелодії очевидно мають дохристиянське походження.

В деяких слобожанських селах наполягали, що взагалі щедрування – то жіноча тема (і це, до речі, збігається з тим , що більшість обрядових співів – веснянки, петрівчані, купальські, жнивні, весільні – співали виключно жінки). Чоловічі «Коза» і посипання навряд чи можна вважати вокальними жанрами, хоча примітивне інтонування-скандування все одно присутнє.

Однак зафіксовані і щедрівки маленьких хлопчиків. Усім відомі віршики «Щедрик-ведрик» колись могли скандувати на просту мелодію:

Паралельно з дівочими «меланками» побутували щедрівки із згадуванням св. Меланії для змішаних гуртів, але стиль і обставин виконання все ж відносять ці пісні до звичайних щедрівок дорослих.

За століття зближення у часі Коляди, Різдва, Щедрого вечора усі пісні цього періоду набули схожих текстів та сюжетів. На Щедрий вечір занадто ощадливим господарям співалися такі ж самі дражнилки, як і на Коляду.

Так само як і в колядках, записані чудові щедрівки про сонце, місяць і дощ.

Дуже популярний для щедрівок сюжет – вечері Ісуса Христа (він зустрічається і в колядках, але в щедрівках особливо часто), відпускання гріхів (ух як я люблю оцей образ про золоті ключі, якими відкривають усі раї та пекла… далі чомусь йдеться про праведні душі)) але логічно уточнити, а в пеклі хто?))

З християнських сюжетів популярний в щедрівках мотив про обирання імені Ісусу.

(до речі, в цій щедрівці 12 куплетів і кожен звучить майже хвилину)), то і виконавці, і господарі повинні б мати гарну витримку)).

Вплив християнської культури не зміг суттєво витіснити в буквальному сенсі приземлені традиційні сюжети, тому нерідко в християнських щедрівках мати Марія пере ризи, розвішує на калині, а янголи несуть їх під небеса.

Ще й при цьому такі пісні звучать енергійно, в бадьорому і швидкому темпі.. ну ніякої благості і трепету!))

Цікавий формат щедрівок зафіксований в деяких частинах Слобожанщини, вони починаються з приспіву «Щедрий вечір» чи «Щедрівка»!

Повторювали колядкові побажання у весільних щедрівках хлопцю і дівчині, якщо в хаті живе молодь підходящого віку.

Один з весільних текстів, що адресувався дівчині, поширений по всій Харківщині і дуже колоритний – про березу із золотою корою, з якої пташки її оббивають. А дівчина збирає і несе те золото до золотарика на вінчальний віночок і золотий перстень. Звучать ці пісні урочисто і дуже гарно.

Оригінальний і тексті і розспів з «тончиком» в щедрівці з Киселів на Первомайщині.

Ну і наостанок нагадаємо про справжній щедрувальний хіт з Шарівки Валківського району «А чи дома-дома пан-хазяїн». Цю щедрівку співають безліч українських гуртів, особливо студентських, вона стала дійсно дуже популярною, аби ж всі пам’ятали про край, де вона була створена!