Жила вдова на роздолі
| Назва | Жила вдова на роздолі |
|---|---|
| Жанр | Балада |
| Мотив | Життя вдови, Нещаслива доля, Нещасливе кохання, Пияцтво, гуляння, Шлюбні стосунки, Потопання, Родинне життя, Самогубство, Смерть |
| Дата запису | 1 вер. 1990 р. |
| Місце запису | с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина |
| Виконавці | Максюта Оксана Андріївна (1928), Петренко Ганна Андріївна (1915), Петренко Ганна Іллівна (1919), Буряк Марія Федорівна (1913), Гончаренко Катерина Мартинівна (1924), Козарь Тетяна Василівна (1919) |
| Збирачi | Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський, Віра Осадча, Сьюзен Крейт, Ольга Прядкіна |
| Транскрипція | Катерина Курдіновська |
| Ноти | Завантажити файл PDF |
Слухати аудіо
Жила вдова на роздолі, (двічі)
Та не мала же щастя та й до(лі).
Тіки мала одну дочку, (двічі)
Та й купала же й у медо(чку).
Та й купала, поливала, (двічі)
Щастя й долі же не вгада(ла).
Щастя-долі не вгадала, (двічі)
За п'яницю же заміж да(ла).
Шо п'яниця п'є-гуляє, (двічі)
Йде до дому, жінку ла(є):
«Іди, жінко, хоч топися, (двічі)
Бо ти мені же не годи(шся)!».
Пішла жінка до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):
«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Прийми мене же, хазяє(чку)!»
На камені ноги мила, (двічі)
А з каменя же хвиля зби(ла).
А з каменя хвиля збила, (двічі)
Щука-риба ухопи(ла).
«Ой ви, щуки, їжте руки, (двічі)
А ви, раки, розтерза(йте).
А ви, раки, розтерзайте, (двічі)
А личенько не займа(йте).
Нехай личко умиється, (двічі)
Прийде милий подиви(ться)».
Прийшов милий до Дунаю, (двічі)
Із Дунаєм розмовля(є):
«Ой Дунає, Дунаєчко, (двічі)
Верни мою же хазяє(чку).
Бо четверо діток маю, (двічі)
Ще й до печі же припада(ю).
А п'ятоє в повиточку, (двічі)
Заклопоче голово(чку)».
Нехай плаче, розпов'ється, (двічі)
Бо вже неньки не дожде(ться).
Можливо, вам також сподобаються:
| Аудіо | Назва | Жанр | Місце | Трив. | Текст | Ноти | |
|---|---|---|---|---|---|---|---|
| Ой на Вкраїні висока могила | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:59 |
Ой на Вкраїні висока могила, На могилі червона калина, На калині чорний ворон кряче, "Я й недавно сиротою стала, Ой казали мені вражі люде: А я людську воленьку ввольнила, Ой, утопила в глибоку криницю, Шо п’яниця все п'є та гуляє, Сам лягає у кроваті спати, Ой не літайте, голуби, по хаті, А я знаю, коли розбудити, Уставай, Ваня, моє милування, Шо вода в тазочку та ще й у садочку, Стоять тобі вареники в маслі. А єсть тобі білі паляниці, Став Ваня з кроваті вставати, "Ой чого ж ти, мила, в вікно вилітаєш, "Ой як би ж я та жарти приймала, | |||
| Та Марусина по бережку ходить | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 03:37 |
Та Марусина по бережку ходить,
А Марусина на хвилю ступила,
А мати сина силой оженила,
"Ой ти, мати, порадниця в хаті,
"Та іди, сину, на ярмарок пішки,
А купи, сину, дротяну нагайку А що з вечера коморя гриміла,
"Ой ти ж, мати, порадниця в хаті,
Ой порадила чим жінку карати,
"А й зорви, сину, в коморі мостовину | |||
| Ой мати ж ти, мати | Балада | с. Клюшниківка, Миргородський район | 06:17 |
Ой мати ж ти, мати, мати Василина, Ой нашо ж ти рано сина оженила, Ой на третій день невістку судила, Молодого сина в похід нарядила, А невісточка ж пасе, пасе, завертає, «Стадо ж моє стадо, стадо воронноє, Ой пасіться ж, коні, коні вороннії, Ой їжте, коні, зеленую травку, Ой пийте, коні, холодную воду, А мій милий не довго барився, На восьмий годочок назад воротився «Годі ж тобі, мила, стадо коней пасти, Що син до матері із гостинцями, Сина ж посадила за тесовий стіл, Що синові налила та й зеленого вина, А милий з милою вірненько любились, «Давай, мила, вип'ємо та й по чарочці, Давай, мила, вип'ємо та й по рюмочці, Що син умер у суботоньку, Сина ж поховали та й під церквою, На синові посадили червону калину, А вєточка за вєточку зачіпається, «Ой як би ж я знала та й не чарувала б, |
