Головна
Ой як жила я сім год удовою

Ой як жила я сім год удовою

Назва	Ой як жила я сім год удовою
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Нещаслива доля, Пияцтво, гуляння, Родинне життя
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Клюшниківка, Миргородський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Петренко Ганна Андріївна (1915), Гончаренко Килина Михайлівна (1910)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 3Подобається Поділитися

Ой я жила я сім год удовою
Та й не чула землі під собо(ю).

Превраїли превражії люди:
«Вийди заміж - добре тобі буд(е)».

А я людську воленьку ввольнила,
Вийшла заміж, головку втопи(ла).

Утопила головоньку в глибоку криницю,
Вийшла заміж за гірку п’яни(цю).

Та й не знала як з миленьким жити,
Пішла ж його раненько буди(ти).

Та й забула людей розпитати,
Як милого на йменнячко зва(ти).

«Уставай же, милий, моє милування,
Ой уже ж тобі готове вмива(ння).

Та й уже ж тобі водиця в кубочку,
Шитий рушник висить на кіло(чку).

Та й уже тобі варенички в маслі
І на столі горілочка в пля(шці)».

Як став милий з постелі вставати,
Стала мила в вікно виліта(ти).

«Ой як же ти, мила, та й норови знала,
Шо й од мене в вікно й виліта(ла)».

«Ой я ж, милий, твоїх норовів не знала,
Мені твоя матінка сказа(ла).

Шо я твоїй ненці головоньку й ськала,
А вона мені всю правду сказа(ла):

«Шо й у мене син – червона калина,
Будеш, доню, синя як ожи(на)».

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 02:50 100	На горі берьоза	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	На горі берьоза, ой на горі кудрява, Ой хто йде, не минає, берьозу лама(є). (двічі) Хто йде, не минає – березу ламає, Ой горе тому жити, шо жінки не ма(є). (двічі) Горе тому жити, шо жінки не має, А й а ще найгіркіше, хто дві-три коха(є). (двічі) Вийду за ворота – травка зеленіє, Ой за хорошим мужом жінка молоді(є). (двічі) За хорошим мужом жінка молодіє, За розсукиним сином з личенька марні(є). (двічі)
0:00 03:55 100	Що й учора ой за неділенька була	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	03:55	Що й учора за неділенька була, Що дівчина на улиці не була. Шо дівчина ой на улиці не була, Мабуть, вона ой мале дитя зродила. Мабуть, вона ой мале дитя зродила, А, зродивши, а й к Дунаєчку однесла. «Пливи, пливи, ой, мале дитя, ріками, А я піду ой погуляю з дівками. Пливи, пливи, ой, мале дитя, ставками, А я піду ой погуляю з парубками. Було б гулять ой, як заплетена коса, А тепер же ой розпущьоні волоса. А тепер же ой розпущьоні волоса, Не слухала ой ні матінки, ні отца. Не слухала ой ні матінки й ні отца, Послухала ой Ванюшу, подлеця. Я думала, ой що й Ванюша парочка, Коли вона ой по всім світу славочка. Я ж думала,а й шо Ванюша чоловік, Він на мене ой тяжку славу наволік».
0:00 04:10 100	Ой не жалко мені	Пісні з особистого та родинного життя 1 Балада	с. Клюшниківка, Миргородський район	04:10	Ой не жалко мені ой та й ні на кого, Тільки жалко мені на отця свого. На отца свого, ще й на рідного, Оженив же мене малолітнього. Малолітнього, малоумного, Малоумного, не розумного. Та й узяв жену не до любові, Не до любови, не до розмови. Не до любови, ой не до розмови, Ні біле личко, ні чорні брови. Та й пішов в город, у Китай-город, У Китай-город, ще й на ярмарок. Та й купив корабель за сто двацять рублів, За сто двадцять рублєй ще й з полтиною. За сто двадцять рублів, щей з полтиною, Посадив жінку ще з дитиною. Корабель пливе аж вода реве, Та й жінка сидить, як свіча горить.