Цифровий архів фольклору

Місяць, дорожку просвіти,
А брат сестрицю випровади,
Оце тобі, сестрице, дорога.

Оце тобі, сестрице, дорога,
До свекрового порога.

Наказали люди, зять багач,
Наказали люди, грошій міх,
Дає полушку, як на (сміх),

Та й та не його, позичив у тещі,
Викупить вінок у сві(йсті).

Наша мати зажурилася,

Наша мати зажурилася,
Що й коморка спорожнила(ся).

Чужа мати звеселилася,

Чужа мати звеселилася,
Що й комора наповнила(ся).

(фрагмент)

Куда, дитя, собираєсся?

Куда, ж дитя, ж собираєсся,
Що так рано ж й умиваєсся.

Що так рано й умиваєсся,

Куда, дитя, собираїсся?

Куда, дитя, собираїсся,
Шо так рано й умиваї(сся)?

Чи миж челюдь, чи миж чужих людей?

Чи миж челюдь, чи миж чужих людей,
Ой там тобі та й горечко буде.

Там свекруха наровистая,

Там свекруха наровистая,
Вона ж тобі наровей покаже.

Куди, донько, собираєсся жи?

Куди, донько, собираєсся,
Що так рано наряжає(сся)?

Чи між турки, чи між татари?

Чи між турки, чи між татари,
Чи між тії прокляті жанда(рми)?

Ой там гора кременистая ж,

Ой там гора кременистая,
Там свекруха норовиста(я).

В пічі топлю – та й каже, не ясно,

В пічі топлю – та й каже, не ясно,
Діжу вимісю – каже не прекра(сно).

Діжу місю – каже не прекрасно,

Ложки мию – та й перемиває,
Ложки ж мию – та й перемива(є).

А ми коровай місили,
При мосточку коровай ложили,
Ще й дійницю масла,
Щоб коровай удався,

Щоб коровай схопився,
Ще й гарно загніти(вся).

(фрагмент)
Ой Боже мій, милостивій,
Ой шо оце за день?
Та й у мого же та й батенька,
Повен двір людей.

Повен двір людей,
А родина жи коло тина,
......

Крута гора кам’янистая,

Крута гора кам'янистая,
Чужа сім'я норови(стая).

Та хату мете -та й перемітає,
Ложки миє - та й перемиває,
Діжу місе - та й перемісює,
В пічі топе - перето(плює).

Ой полем, полем, полечком,
Їхав Ванюша конечком,
На йому шапонька боброва,
А в його хустина шовкова,
Ой хто ж її шив, шив? - Маруся,
А темної ночі при свічі,
І ясного сонця віконця,
Задля Ванюші молодця!

Плавай, плавай, вутятко,
Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько,
Тепер і же к міні.

Ой рад би я прибудь к тобі -
Насипали сирой землі,
На руки мої.

(фрагмент)
Приїхали, мій батеньку, гостоньки до нас,
Молись Богу же, дитя моє, скажи, добрий час.
Сховай, сховай, мій батенько...

Прощай, прощай та й Наташа, та й уже ми йдемо,
Та й ми ж твоє ж та дівування ой собі беремо.

Та й собі ж беремо,
Та беріть, беріть і та подружки мої, та й гуляйте.

Та й гуляйте,
Та й а про мене жи та молоденьку та згадайте.

Наша свашка, як черепашка,

Наша свашка, як черепашка,
Вона в нас маленька,
Ще й трошки рябенька,
Гостей не частує,
Дружок не дарує,
Не будеш дарувати,
Не будем співа(ти).

Світилка-ворона,

Світилка-ворона,
Стоїть край порога,
Руки розставила,
Та й ротяку роззя(вила).

Світилочка ласа,

Світилочка ласа,
Вкрала кусок мняса,
За стіл захилилась,
Мнясом запиха(лась).

Якби не Данило,
Її б задави(ло).

Світилочка пишна,

Світилочка пишна,
Як у саду весна,
Сім день не вмивалась,
Бо води боялась.

...світлонька, де сидить сирітонька.

Сиротина ж сидить, та плаче, ридає,
Шо порядку нема(є).

Посилай, дівчинко, гей солов'ятко з гаю
До батенька, до ра(ю).

Та ше соловейко гей, та й не долітає,
А батенька нема(є).

Та ой рад би я встати до свого дитяти,
Так сирая ж земля.

Сирая ж земля на груди ж лягла,
Головку засипа(ла).

Посилай солов'ятко до раю
По свою родину.

Іше соловейко не долітає,
А родини немає.

Ой, ради б ми вернутися, до свого дитяти
Порядочок установити.

Так сира земля в стіни залягла,
І головку засипала.

Ой чии то бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Ой то Витины бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Старша світилка ласа,

Старша світилка ласа,
Вкрала кусок м'яса,
За стіл захиляється,
Куском запихається,
За стіл захилилася,
Куском удавила(ся).