Цифровий архів фольклору

Ой по тихому та Дунаєчку а вітер хвилю гонить,
Та й молоденький новобранець полковничка про(сить).

«Ой пусти мене, та й полковнику, а із полку додому же,
Та розплакалась-розтужилась дівчина за мно(ю)».

«Ой нехай плаче та й нехай плаче, а нехай ше й потуже,
Та й нехай же той новобранець три годи прослу(же)».

А служив службу та й воєнную, а начав помирати же,
Та начав собі перед смертю дівчину й бажа(ти).

Ой не по правді та й козаченьку а в могилу лягаєш,
Та шо ти собі перед смертю дівчину бажа(єш).

А й умер, умер та й новобранець а у неділю вранці же,
Та й положили новобранця в світлиці на ла(вці).

А коня ведуть та й тіло несуть, а кінь головку клонить,
Та стоїть дівка на воротіх, білі ручки ло(мить).

Ой ламай, ламай, та дівчинонько а з мізинного пальця же,
Та світ ізійдеш, та й не найдеш такого краса(вця).

Та даєш, мене, мій батенько, та й від себе,
Не раз, не два ж, та й заплачеш, та й заплачеш.

Та й заплачеш,
Як вишневі та й садочки та й цвістимут.

Та й цвістимут,
А й до мене же молодої та й вестимуть.

Дівка Марічка сад садила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я,
Щедрой вечір!

Сад садила, сад поливала,
Щедрий вечір, добрий вечір,

Сад поливала, з садом розмовляла,
Щедрой вечір, добрий вечір,

Рости, саду, кращій мене,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоров’я,
Щедрий вечір!

Упав сніжок на обліжок
Та взявсь водицію.

Та взявсь водицію,
Лучче бути дівицію,
Чим молодицію.

Чим молодицію,
Бо у неньки рідненької
Рушник на кілочку.

Рушник на кілочку,
А в свекрухи-клопотухи
Віник у куточку.

Віник у куточку,
Бо у неньки рідненької
Можна й погуляти.

Можна погуляти,
А в свекрухи-клопотухи
Вдосвіта вставати.

Вдосвіта вставати,
Бо у неньки рідненької
Є час спочивати.

Є час спочивати,
А в свекрухи-клопотухи
Весь день працювати.

А й у чистім полі стояла берьоза,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Ой, де не й узявся та буйний вітер,
Щедрій вечір, щедрий вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Оббив же кору золоту додолу,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Попід тим древом, там Оленка ходе,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

Позбирала кору в золоту заполу,
Щедрій вечір, щедрій вечір,
Щедрій вечір та Святий вечір,
Добрим людям Святий вечір!

(Понесла ту кору до золотарика,
Золотарику, ти мій братіку,
Зкуй міні вінчик, золотий обвінчик,
А з остаточку - золотую чарочку,
Вінчиком вінчаться, чаркой частуваться!)

Ой яр, яр,
Я за яром стояла,
Я з майором гуляла,
А майор молодой,
Під ним конь вороной,
Сідло кованоє,
Розмальованоє,
Чорнії сапожки,
Із підбориками,
З приговориками,
Із зубчиками,
Із вищиками,
Бодай нашому майору
Очі вискакали,
Бариня бравая!
Сибер-бубер,
Вапапубер,
Вапапубер,
Ва-па-па!

Меланка ходила,
Васильку просила,
Василько, мій батько,
Пусти мене в хатку,
Я жито не жала,
Золотий хрест держала.

Рятуйтеся, люди,
До вас Господь прийде!
А нам передайте!
Не кусайте, не ламайте,
По ціленькому давайте!

Од припічка до порога,
Щоб була у вас дівка чорноброва!

А Марійка тупу-тупу,
А Івашку другий куплю,
Ой, ладом[и]-ладом,
А Івашку другий куплю.

А на нашій вулиці,
А на нашій широкій
Та все хлопці –молодці,
Та все хлопці – моло(дці).

Та нема ні кращого,
Та нема ні вдащого
Над Івашка нашого,
Над Іванка нашо(го).

Ой на горі, на гіроньці,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Там Танюша сад садила,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Сад садила, поливала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Поливала, промовляла,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Роди, Боже, яблучка, орішки,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Яблучками підкидатись, а горішками качатись,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в’я)!

Ми думали, що ви їхали,
А ви пішком ішли,
Молодого в мішку несли,
А свашку в торбині,
Щоб не з’їли свині,

Світилку в холоші,
Щоб не з’їли воші.