Цифровий архів фольклору

Ох та ідут воли в чисте поле, та й а овечки з по(ля).

Ех, й а овечки з поля, ох і же,
Та й заплакала же дівчинонька та й край козака сто(я).

Ой край козака же стоя, ех і,
Та й ти козаче, сизий орле, та й хто ж мене ой приго(рне).

Ой хто ж мене пригорне, ех і,
Та й пригортайся же дівчинонько та й к другому тако(му).

Ей к другому такому, ех і,
Та й не кажи ти тиї правди, та й що мені ой само(му).

Ой що мені самому, ех і,
Та як мені не казати, та як буде ой пита(ти).

Ой як буде питати, ех і,
Та як пригорне, поцелує, та треба розказа(ти).

Ой треба же розказати, ех і,
Та попід мостом травка росте, та й стелиться ли(стом).

Та й ой стелиться листом, ох і,
Ой викликає парень дєвку та й не голосом, сви(стом).

Ой не голосом, свистом, ех і,
Та й вийди же, вийди, дівчинонько, та й з возрубленої ха(ти).

Та й з возрублєной хати, ех і,
Та порадь мене, дівчинонько, та як рідная мати.

Ой як рідная мати, ох і,
Та ой чи (жениться та ой тебе.....???)