Цифровий архів фольклору

...............................
Та посилає ой пан-хазяїн,
А й у поле й орати.

Ой у поле орати,
Та дає йому ой пару волів
Ше й батіг поганяти.

Ше й батіг поганяти,
Та оре наймит, та оре бідний,
Ой на шлях поглядає.

Ой на шлях поглядає,
Та усі люди а обід несуть,
А хазяйки немає.

Ой хазяйки немає,
Та доора…

...хуй та пизда
Та полізли до гнізда,
Видрали яйця,
Начали їбаться.
Виїбали німця,
Хуй по колінця.
Ходить німець по горі,
Стріля хуєм в журавлі,
Не попав в журавель, а попав в лисицю,
А лисиця на дурна
Та в суд подала,
А суд присудив,
Щоб по яйця засадив.

"Ой ви дітки, квіти наші,
Наварю вам горщик каші,
Поїсте ви до смаку!"
Мовить баба у кутку.

"Я щедруха, я гладуха,
В мене донечка-красуха,
Кучерявенький синок,
Як той сизий голубок,
Бабу гріє не кожух,
А веселий, теплий дух!".

"Ой улане, уланочку, (двічі)
Сватай мене, дівчино(чку)".

"Ой рад би я тебе сватать, (двічі)
Так боюся твого бра(та).

Отруй, дівко, свого брата, (двічі)
Тоді буду тебе сва(тать)".

"Ой рада б я отравити, (двічі)
Так не знаю що роби(ти)".

"Іди, дівко, у лісочок, (двічі)
А в лісочку на кали(ні),

А в лісочку на калині, (двічі)
Там звилося три гади(ни),

Підстав, дівко, конівочку, (двічі)
Під гадючу голіво(чку).

На гадину сонце пече, (двічі)
А з гадини крівця те(че).

Нехай тече аж по вінця, (двічі)
Даси братові напи(ться)".

Ще братічок у дорозі, (двічі)
Сестра з пивом на поро(зі).

Братік у двір уїзжає, (двічі)
Сестра пиво налива(є).

"Випий, сестро, вперед сама, (двічі)
Щоб мене не отруї(ла)"-

"Я варила, куштувала, (двічі)
За-для брата оставля(ла)".

Ще братічок не напився, (двічі)
Із коника похили(вся).

Похилився аж додолу, (двічі)
"Скидай, сестро, з коня збро(ю).

Скидай, сестро, з коня зброю, (двічі)
Та й поховай у комо(ру).

Та й поховай у комору, (двічі)
Більш не буду жить з тобо(ю)".

«Ой здорова, дівчинонько, куди йдеш? (двічі)
Скажи мені правдоньку, де живеш?». (двічі)

«А я живу, козаченьку, край води, (двічі)
Поставила хаточку з лободи. (двічі)

А ще тому сінесеньки приплету (двічі)
З високо дерева, з черету». (двічі)

«Ой здорова, дівчинонько, одчини, (двічі)
Сама собі славоньки не вчини!». (двічі)

(Що й у пана Йвана та на його дворі,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!)

Та на його дворі та й за його столом,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Там же сидів Господь, святий же Петро,
Щедрій вечір, добрий вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Що він вечеряє щуку та рибу,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Прийшла к йому Божая Мати,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Дай же, Петре, золотії ключі,
Щедрій вечір, добрій вечір,
Добрим людім на здоро(в’я)!

Бігла теличка,
Через березничка,
Та в дядьків двір,
Дай, дядьку, пиріг,
Як не даси пирога,
Возьму вола за рога,
Та поведу на торжок,
Та продам за сажок,
Та й куплю пиріжок!

Гойда, гойда, гойдаша,
Де кобилка, там і лоша,
Там жарене порося,
І жарена гуска,
То Толі закуска,
Е-е, е-е, е!

Гойда, гойда, гойдино,
Засни, мала дитино,
Засни, засни, задрімай,
Та нічого не думай,
Тіки думай спати,
Не рано вставати,
А-а, а-а, а!

Коту, коту, котів два,
Сірі, білі обидва,
Йдіть до нас ночувать,
Дитятко колихать,
У нас хатка тепленька,
Й дитятко маленьке,
Е-е, е-е, е!

Коту, коту, коту,
Не лізь на колоду,
Бо розб’єш голову,
Буде вона боліти,
Нічим буде заверті(ти),
Була одна хустина,
Та й ту вкрала дівчина,
На куколки порвала,
Діткам пороздавала,
Е-е, е-е, е!

Люлі, люлі, люлечки,
Шовковенькі вервечки,
Мальовані бильця,
Підем до Кирильця,
Шо Кирилець робить?
Черевички кроїть,
Писаночки пише,
Дитину колише,
А-а, а!

Люлі, люлі, люлі,
Налетіли гулі,
На бабини дулі,
І дулі поїли,
Знялись полетіли,
Сіли на воротіх,
В червоних чоботіх,
А ворітка хить-хить,
А дитина спить, спить,
А-а, а!

Ой де великий двір, а маленький збір,
Не вся моя же родинонька,
Не вся моя же родинонька.

Ой нема родини ні половини,
Ні батенька ж з України,
Ні батенька ж з України.

Ой пошлю соловейка, пошлю маленького,
По батенька ж, по рідненького,
По батенька ж, по рідненького.

Ой іще соловейко не долітає,
А батенько ж надогад знає,
А батенько ж надогад знає.

Ой чого ж ти летиш, мій соловейко,
І з якими ж звісточками,
І з якими ж звісточками?

Од твого дитяти, од сиротяти,
Що нікому ж порядку дати,
Що нікому ж порядку дати.

Ой ну, котку сірий,
Не ходи по сініх,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Дитя буде спати,
А я – колихати.

Ой ну, коту, коту,
Не лізь на колодку,
Бо заб’єш головку,
Головка буде боліть,
Нічим завертіти,
Одна була хустина,
Та й ту вкрала Устина.

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик витягать,
Та й витяг за вуші,
Посадив на суші,
Дивись, кицю, веселенько,
Та й поїдем на селенько,
Та й купим пушок,
Пошиєм кожушок.

Пішла киця по водицю,
Та й упала у криницю,
Пішов котик рятувати,
Та й за уха витягати,
Витяг, витяг за уші,
Посадив же на суші,
Сиди, кицю, весело,
Як поїду на село,
Рибки ловити,
І кицю кормити.