Цифровий архів фольклору

Куда, дитя, собираїсся?

Куда, дитя, собираїсся,
Шо так рано й умиваї(сся)?

Чи миж челюдь, чи миж чужих людей?

Чи миж челюдь, чи миж чужих людей,
Ой там тобі та й горечко буде.

Там свекруха наровистая,

Там свекруха наровистая,
Вона ж тобі наровей покаже.

Зелененький крокіс,
По віконцю поріс,
Та нікуди ж проглянути.

Та не проглянути,
Та не продивиться,
Як сиріточка плаче.

Та вона плаче,
Важко здихає,
Шо ж і порядку нема.

Та нема порядку,
Та з самого ранку,
Та й не буде й до вечіра.

Посилала (Марійка)
Соловейка у сад,
До батенька на пораду.

Не солов`я з саду,
Не батенька з раю,
Не родини з України.

Здвигнулися лавки,
Здвигнулися лавки,
Як сіли понянки,
Ще й не так здвигнуться,
Як пива й нап`ю(ться).

Бояри й у лози,

Бояри й у лози,
Рубати занози,
Свашок запрягати,
На табак ора(ти).

А на свашкі очіпочок пляше,
А на свашкі очіпочок пляше,
Ой чого ж він пляше,
Воші піднімають,
Гниди помага(ють).

Як піду я ой лугом-бережечком,
Понад Дунаєчком,
Та й найду я же те вино,
Що по воді же полягло.
Найду я.

Нащо мені те зелене вино,
Що по воді полягло,
Нащо мені.

Єсть у мене ой мій батенько
У раю,
Як Ісус Христос у раю,
Єсть у мене.

Що брат сестрі косу розплітає, рано-рано,
Що брат сестрі косу розплітає, ранесе(нько).

Косу розплітає, сестриці питає, рано-рано,
Косу розплітає, сестриці питає, ранесе(нько).

Ой, де ті кісники подівати, рано-рано,
Ой, де ті кісники подівати, ранесе(нько)?

Меншій сестриці повіддавай, рано-рано,
Меншій сестриці повіддавай, же ранесе(нько).

Та що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

Та що він веде та й питає, рано-рано,
Що він і веде та й питає, ранесе(нько).

Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, рано-рано,
Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, ранесе(нько)?

Наймиліший братик, батько та мати, рано-рано,
Наймиліший братик, батько та мати, ранесе(нько).

Батько та мати, сестри та брати, рано-рано,
Батько та мати, сестри та брати, ранесе(нько).

Та й не дури, сестро, старшого брата, рано-рано,
Та й не дури, сестро, старшого брата, ранесе(нько).

Наймиліший тобі молодий Івашко, рано-рано,
Наймиліший тобі молодий Івашко, ранесе(нько).

Та й засвіти, мати, свічку,
Й постав на столі,
Ой уже буду же дивитися,
Чи пара й мені.

Та й засвітила мати свічку,
Неясно горить,
З ким любила(сь) - розлучилась,
Серденько болить.

Серденько болить,
З ким не зналась - повінчалась,
Треба в світі жи(ть).

Старший боярин патлатий,

Старший боярин патлатий,
До столу прип'ятий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий).

Старша дружка-стружка,

Старша дружка-стружка,
Під столом калюжка,
....,
Бояр частува(ти).

З`їхав Василько на гірку,
В його віночок з барвінку,
В його коничок під порошою,
Сам молодчик красото(ю).

Та його тещенька стрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його батенько встрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його Марійка встрічає,
Він кониченька торкає,
Стой, коню, стой, стой підо мною,
Це й перед дружино(ю).

Вже й Галина та й на відході,

Вже й Галина та й на відході,
Посадила оріх у горо(ді).

Рости, рости, мій орішечку,

Рости, рости, мій орішечку,
Самій неньці на утіше(чку).

Рости, рости, та й укоренися,

Рости, рости, та й укоренися,
А ти, ненько, не плач, не жури(ся).

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Старша світилка ласа,

Старша світилка ласа,
Вкрала кусок м'яса,
За стіл захиляється,
Куском запихається,
За стіл захилилася,
Куском удавила(ся).

Старша дружка горбата,

Старша дружка горбата,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Походила та й Галочка по кімнаті,
Забачила жи та й батенька на кроваті.

На кроваті,
Вставай, вставай, мій батенько,
Годі тобі спать.

Годі тобі спать,
А вже ж міні же молоденькій
Не вік вікувать.

Не вік вікувать,
Один деньок, суботоньку,
Переночувать.

Переночувать,
Один деньок, неділеньку,
Пересумувать.

Здвигнулися лави,
Здвигнулися лави,
Як сіли роззяви,
Ще й дужче здвигнуться,
Як пива нап`ю(ться).

Брала Галочка льон, льон,
Виганяла дружок вон-вон,
Нашо було брати,
Як нас виганя(ти).

А в нашого свата
Березова хата,
Ще й сволок з осики,
Дружечки засци(ки).