Цифровий архів фольклору

Ви, дружечки, паняночки,
Ви, дружечки, паняночки,
Підніміться всі з лавочки,
Та дайте дорогу парню молодо(му).

Не сідай, зятю, боком,
Не сідай, зятю, боком,
Це ж тобі ненароком,
Сядь собі рівнесенко,
Коли любиш вірнесе(нько).

О й засвіти, мати, свічку постав на столі,
А я стану, подивлюся, чи пара мені?

Чи пара мені?
Засвітила мати свічку, неясно горить.

Неясно горить,
З ким любилась, розлучилась, серденько болить.

Серденько болить,
З ким не зналась, розписалась, тай треба з ним жить.

Приступи, ненько, та й до столика (двічі),
Пригладь доньці та й голово(ньку).

Гладка, донько, твоя головонька (двічі),
Бог зна буде ,яка доле(нька).

Бог зна буде, яка доленька (двічі),
Як удасться твій милий ревни(вій).

Як удасться твій милий ревнивій (двічі),
Та ще й к тому та й п'яниче(нька).

Та ще й к тому та й п'яниченька (двічі),
Проп'є твою всю худобо(ньку).

Старша дружка коса,
Наїлася проса,
Сюди-туди повертаїться,
З неї просо висипаї(ться).

Ой де ж наша весільная мати?
Ой де ж наша весільная мати?
Треба її пам'ятної дати.

Треба її пам'ятної дати,
Треба її пам'ятної дати,
Щоб уміла гостей шанува(ти).

Щоб уміла гостей шанувати,
Щоб уміла гостей шанувати,
Щоб уміла по чарочки да(ти).

Обіщалась по повнесенькій,
Обіщала по повнесенькій,
Хоч би дала по малесе(нькій).

Хоть маленьку черепошечку,
Хоть маленьку черепошечку,
Промочити нашу душе(чку).

Давай, мамо, наливай!

Ой чого ви, подоляни прийшли?
Ой чого ви, подоляни прийшли?
А в нас дівки да й під ваші ми(слі).

А в нас дівки та все чорнобриві,
А в нас дівки та все чорнобриві,
А в нас стіни з білої бома(ги).

А в нас стіни з білої бомаги,
А в нас лавки з тонкої китайки,
Як сядите та й обломите,
Собі славоньки наробите,
Собі славоньки наробите,
І Марусю собі возьми(те).

А Маруся та й не ваша – наша,
Заручена та й повінчена,
(комусь,якомусь молодому) вручена.

А в свекорка та не так буде,

А в свекорка та не так буде,
Обідання та й увечір.

Обідання та й увечір,
А вечеря та й опівночі.

А вечеря та й опівночі,
Не виспляться твої карі о(чі).

А на горі жи(то),

А на горі жито,
В долині просо,
Брат сестрицю просе,
Шоб розплести ко(су).

Світилка-шпилька при стіні,
На ній сорочка не її,
Прийшов сусіда, питає,
Сорочечку з неї скидає.

Она каже:

Не правда, сусі(ди),

Не правда, сусіди,
Повна скриня, повна бодня,
Хоч заміж сього(дні).

Пустіть нас із хати,

Пустіть нас із хати,
Боярів виглядати,
Чи не криві, чи не сліпі,
Чи в чорних чоботях,
Чи вміють танцюва(ти).

Де твої, свашко, да(ри),

Де твої, свашко, дари,
Шо ми їх бажали,
Хусточки, рушнички,
Дружечкам шишечки.

Має, кісонька, має,

Має, кісонька, має,
В молодого хустки немає,
Нехай вона має,
Теща хустку най(де).

Неправда, друже(чки),

Неправда, дружечки,
Ліпила шишечки,
Із рути та з м’яти,
Дружечок дарува(ти).

А старший боярин, як болван,
Та витріщив очі, як баран,

Очі просяниї,
Очі просяниї, брови вівсяниї,
А сам, як корова, сидить, як соло(ма).

Глянь же, Галино, крізь калач,
Карими й очима та й не плач.
Та нехай тебе Іванко підведе,
К своєму серденьку призведе.

Серденько, миленький,

Серденько, миленький,
Присунься близенько,
Будем говорити,
Як на світі жити,

Будем промовляти,
Як нам прожива(ти).

Ой їдь, сестрице, до свекра,
Ой будь, сестрице, багата,
Ой будь багата, як земля,
Ой будь же сильна, як вода,
Ой будь же красна, як кві(тка).

Що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

А ведучи, випитають, ех рано-рано,
А ведучи, випитають, ранесе(нько).

Шо ж тобі, сестро, миліше всього, ох рано-рано,
Шо ж тобі, сестро, миліше всього ж, ранесе(нько)?

Рано-рано, мій братічок, рано-рано,
Мій братічок, шо соловеєчок у саду.

Походила та Галочка по новім двору,
Виганяла сіру утку на бистру ріку.

На бистру ріку,
Пливи, пливи, сіра утко, тихо по воді.

Тихо по воді,
Прибудь, прибудь, моя ненько, сьогодня к мені.

Сьогодня к мені,
Та й дай мені порадоньку, бідній сироті.

Бідній сироті,
Ой рада б я, дитя моє, прибути к тобі.

Прибути к тобі,
Насипали сирой землі на груди мої.

На груди мої,
Зложилися білі ручки до купочки.

До купочки,
Простяглися білі но(і)жки до доріжки.