Цифровий архів фольклору

Ой полем, полем, полечком,
Їхав Ванюша конечком,
На йому шапонька боброва,
А в його хустина шовкова,
Ой хто ж її шив, шив? - Маруся,
А темної ночі при свічі,
І ясного сонця віконця,
Задля Ванюші молодця!

Оце ж тобі, моя мамо, на відході,
Посадила трояндину на городі.

Рости, рости, трояндино, не хилися,
Оставайся, моя ненько, не журися.

Росла в батька та матінки, кохалася,
З невірною дружиною звінчалася.

Невірная дружинонька все п'є та гуля,
А як іде додомоньку мене докоря.

Плавай, плавай, вутятко,
Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько,
Тепер і же к міні.

Ой рад би я прибудь к тобі -
Насипали сирой землі,
На руки мої.

Походила та й Галочка по кімнаті,
Забачила жи та й батенька на кроваті.

На кроваті,
Вставай, вставай, мій батенько,
Годі тобі спать.

Годі тобі спать,
А вже ж міні же молоденькій
Не вік вікувать.

Не вік вікувать,
Один деньок, суботоньку,
Переночувать.

Переночувать,
Один деньок, неділеньку,
Пересумувать.

(фрагмент)
Приїхали, мій батеньку, гостоньки до нас,
Молись Богу же, дитя моє, скажи, добрий час.
Сховай, сховай, мій батенько...

Прощай, прощай та й Наташа, та й уже ми йдемо,
Та й ми ж твоє ж та дівування ой собі беремо.

Та й собі ж беремо,
Та беріть, беріть і та подружки мої, та й гуляйте.

Та й гуляйте,
Та й а про мене жи та молоденьку та згадайте.

Наша свашка, як черепашка,

Наша свашка, як черепашка,
Вона в нас маленька,
Ще й трошки рябенька,
Гостей не частує,
Дружок не дарує,
Не будеш дарувати,
Не будем співа(ти).

Світилка-ворона,
Стоїть край порога,
Руки розставила,
Рота роззявила,
Хоче того з'їсти,
Шо на її мі(сці).

Та даєш мене, ненько моя, молодую же,
Даруй мені же зозуленьку луговую.

Луговую же,
І нашо же тобі же, дитя моє, луговая?

Луговая же,
Єсть у тебе же та й свекруха молодая.

Молодая же,
Вона ж сама же рано встане, тебе і збуде.

Тебе збуде же,
Сама же піде й до сусіди та й обсуде.

Та й обсуде,
Сусідоньки-голубоньки, недоля моя,
Сонливую, дрімливую невістку взяла.

Сусідоньки-голубоньки, не правда її,
Мела хату, мела сіни на ясній зорі,
І заплела русу косу зовиці й собі.

Та й ходила та й Маруся по новім дворі,

Та й по новім дворі,
Та й гонила жи селезенька тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Пливи жи, пливи жи, мій селезню, тихо й по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько, тепер жи к міні.

Та й тепер же к міні,
Та й дай же ж міні жи порадоньку, бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я жи, дитя жи моє, прибути жи к тобі.

Та прибути к тобі,
Насипали жи сирої землі на груди мені.

Та продай, продай, мій батеньку, весь вишневий сад,
Ісправ, ісправ, мій батеньку, весь панський наряд.

Ісправ, ісправ, мій батеньку, весь панський наряд,
Спідниченьку ж суконненьку зелененьку.

Спідниченьку суконненьку зелененьку,
Черевички же червоненькі на ніженьки.

Черевички червонії на ніженьки,
Нашо тобі, донько моя, весь панський наряд?
Ой, як буде та твій милій та й ревнивий -
Буде тобі наряд панський та й не милий.
Спідниченька суконненька ізлежиться,
Черевички червониї пилом упадут,
А лєнточки голубиї зовиці порвут.

Та світилка - шпилька при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Прийшла сусідка, торкає,
Скидай сорочку, смеркає.

Та татарин-братічок, татарин,
Та не продай сестриці задаром,
Проси в молодого цілкового.

Чи ви приїхали,
Чи ви пішком прийшли,
Свашку в мішку несли,
Боярина в калоші,
Щоб не з'їли воші.

Світилочку в торбині,
Щоб не з'їли сви(ні).

Та казали люди, зять багач,
Та казали люди, грошій міх,
Викинув копійку, як на сміх!

Та й летять галочки у два рядочки,
Зозуля й попере(ду),
Зозуля й попере(ду).

Та й ідуть і дружечки у два рядочки,
Маруся й попере(ду),
Маруся й попере(ду).

Та й усі ж галочки по лужкам сіли,
Зозуля й на кали(ні),
Зозуля й на кали(ні).

Та й усі ж дружечки по лавкам сіли,
Маруся й на поса(ді),
Маруся й на поса(ді).

Та й усі ж галочки защебетали,
Зозуля й закува(ла),
Зозуля й закува(ла).

Та й усі ж дружечки заспівали,
Маруся й заплака(ла),
Маруся й заплака(ла).

Ой поки ж ми та й стоятимемо,
Ой поки ж ми та й стоятимемо,
Сиру землю та й топтатимемо
Червоними чобіточками,
Золотими підківочками.

Ми думали, ви приїхали,
Ми думали, ви приїхали,
А вони ж пішком прийшли,
Молодого у мішку принесли,
І ноги стирчали - собаки гарчали,
Свашку у корзині, щоб не з’їли свині,
Світилку в коробці, щоб не вкрали хло(пці).

А на пічі просо,
Не дивись, зятю, косо,
Заглянь у кишеню,
Вийми грошей жме(ню),

Та кинь на тарілку,
Викупи свою кві(тку).

Та й ходила ж та й Маруся по новім дворі,

Та й по новім дворі,
Та й гонила жи селезенька тихо й по воді.

Та тихо й по воді,
Пливи жи, пливи жи, селезенько, тихо й по воді.

Та тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько, тепер жи к міні.

Та тепер же к міні,
Та й дай міні жи порадоньку, бідній сироті.