Цифровий архів фольклору

Ой, поле моё, поляна,
Нихто по полю не ездя,
Ой, ладо, ладо, не ездя,
Ой, душель моё, не ездя!

Только ехали полями,
Ой, ладо, ладо, конями,
Ой, душель моё, конями!

Вязли каравай яровой,
Ой, ладо, ладо, яровой,
Ой, душель моё, яровой!

То ни каравай яровой,
То Иванушка молодой,
Ой, ладо, ладо, молодой,
Ой, душель моё, молодой!

Прилетел яснён сокол,
Сел да упал на окнушко,
Сел да й упал на окнушко.

Сел да упал на окнушко,
На золотой причаленке,
На золотой причаленке.

На золотой причаленке,
Красная ой Мариюшка,
Красная ой Ивановна.

Красная ай Ивановна,
Привечай свово сокола,
Привечай свово ясного.

Привечай свого ясного,
Рада б и я ой приветила,
Рада б и я ой приветила.

Рада б и я приветила,
Во слезах я не вижу,
Во слезах я не вижу.

Во слезах я не вижу,
Слова я не промолвею,
Слова я не промолвею.

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Там в клеточке две квиточки,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Первая квитка – Иванушка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Другая квитка – ой Мариюшка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Да за речкою, за рекою
Цинбалушки бьют,
Ей-йой! Цинбалушки бьют.

А то ж мою сударушку
До венца ведут,
Ей-йой! До венца ведут.

Один ведёт за рученьку,
Другой за рукав,
Ей-йой! Другой за рукав.

Третий стоить, горько плаче,
Любил та й не взял,
Ей-йой! Любил та й не взял.

Скормил, споил сударушку,
Чаял за себе,
Ей-йой! Чаял за себе.

Досталася сударушка
Суседу мому,
Ей-йой! Суседу мому.

И не свату, и не брату,
Не приятелю,
Ей-йой! Не приятелю.

Старша святилка коса,
Наелася проса,
Стала нагинаться,
Просо высыпа(ться). Ги!

В осичені та й в березені,

В осичені та в березні,
Там Василько та й травку ко(сить).

Там Василько та й травку й косить,
Що накосить та все коням но(сить).

Що накосить та все коням но(сить),
Їжте, коні, травку зелененьку,
Та й поїдем по Галю молоде(ньку).

Та думай, думай, та й Маруся,
Думай, ще й гадай.

Та думай, ще й гадай,
Брести ж і тобі ж дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Перепливла ж дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Я й забула ж дівування,
А розкошів ні.

А розкошів ні,
Як піду я ж до батенька,
Й у неділеньку.

Та й у неділеньку,
Сидять мої ж всі розкоші,
Позастіллю.

Та й прощай, прощай, та й Маруся, від тебе йдемо.

Та й від тебе йдемо,
Ми же твоє жи гуляннячко собі беремо.

Та й ходила та й Маруся по новім дворі,

Та й по новім дворі,
Та й гонила жи селезенька тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Пливи жи, пливи жи, мій селезню, тихо й по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько, тепер жи к міні.

Та й тепер же к міні,
Та й дай же ж міні жи порадоньку, бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я жи, дитя жи моє, прибути жи к тобі.

Та прибути к тобі,
Насипали жи сирої землі на груди мені.

Та продай, продай, мій батеньку, весь вишневий сад,
Ісправ, ісправ, мій батеньку, весь панський наряд.

Ісправ, ісправ, мій батеньку, весь панський наряд,
Спідниченьку ж суконненьку зелененьку.

Спідниченьку суконненьку зелененьку,
Черевички же червоненькі на ніженьки.

Черевички червонії на ніженьки,
Нашо тобі, донько моя, весь панський наряд?
Ой, як буде та твій милій та й ревнивий -
Буде тобі наряд панський та й не милий.
Спідниченька суконненька ізлежиться,
Черевички червониї пилом упадут,
А лєнточки голубиї зовиці порвут.

Та прощай, прощай, та й Ларісо, сестро наша,
Та й ми не твої та й подруженьки, ти не наша.

Та й прощай, прощай, та Юрасик, товаришу наш,
Та й пускай, пускай, та й Ларису гуляти й до нас.

Та не на те я, подруженьки, її собі брав,
Щоби я ой її, протів нічі гуляти пу(скав).

Та ідіть, ідіть, подруженьки, й од віконця,
Та й не випущу ж та й Лариси до схід сонця.

Та світилка - шпилька при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Прийшла сусідка, торкає,
Скидай сорочку, смеркає.

Та татарин-братічок, татарин,
Та не продай сестриці задаром,
Проси в молодого цілкового.

Та що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

Та що він веде та й питає, рано-рано,
Що він і веде та й питає, ранесе(нько).

Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, рано-рано,
Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, ранесе(нько)?

Наймиліший братик, батько та мати, рано-рано,
Наймиліший братик, батько та мати, ранесе(нько).

Батько та мати, сестри та брати, рано-рано,
Батько та мати, сестри та брати, ранесе(нько).

Та й не дури, сестро, старшого брата, рано-рано,
Та й не дури, сестро, старшого брата, ранесе(нько).

Наймиліший тобі молодий Івашко, рано-рано,
Наймиліший тобі молодий Івашко, ранесе(нько).

Татарин, братік, татарин,
Та продав сестрицю задаром,
Та за повненької чарочки,
Та за біленькії шишо(чки).

Чи ви приїхали,
Чи ви пішком прийшли,
Свашку в мішку несли,
Боярина в калоші,
Щоб не з'їли воші.

Світилочку в торбині,
Щоб не з'їли сви(ні).

Да шёлкова ниточка ох, стежки вьёть,
Марьюшка батюшке челом бьёть.

Марьюшка батюшке челом бьёт,
Прости, благослови, батюшка.

Прости, благослови, батюшка,
Спасибо тебе, родимой.

Спасибо табе, родимой,
Шо я у тебе сидела.

Шо я у тебе сидела,
Гладкаю голову гладила.

Гладкаю голову гладила,
Русаю косушку заплётавала.

Русаю косушку заплётавала,
Алаю лентушку увязавала.

Алаю лентушку увязавала,
Часто на улицу ухажовала.

Що брат сестрі косу розплітає, рано-рано,
Що брат сестрі косу розплітає, ранесе(нько).

Косу розплітає, сестриці питає, рано-рано,
Косу розплітає, сестриці питає, ранесе(нько).

Ой, де ті кісники подівати, рано-рано,
Ой, де ті кісники подівати, ранесе(нько)?

Меншій сестриці повіддавай, рано-рано,
Меншій сестриці повіддавай, же ранесе(нько).

Що калина та й не ягода,
Що калина та й не ягода,
Заплітала косу дяди(на).

А матінка обдивлялася,
А матінка й обдивлялася,
Слізоньками й умивала(ся).

Куди, доню, собираєсся,
Куди, доню, собираєсся,
Що так рано й умиває(сся)?

Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи в чужую сторононьку?

Эх да Иванова матушка,
Да Иванова матушка,
Да выйди за вороти!

Эх, да выйди за вороти,
Да выйди за вороти,
Да припань к сырой земле!

Эх, да припань к сырой земле,
Да припань к сырой земле,
А не стогнеть ли земля?

Эх, да не стогнеть ли земля,
Да не стогнеть ли земля,
Не гудуть ли колёсы?

Эх, не гудуть ли колёсы,
Не гудуть ли колёсы,
Не звенять ли подковы?

Э ох, не звенять ли подковы,
Не звенять ли подковы,
Да твой сын-сокол едя!

Э ох, да твой сын-сокол едя,
Да твой сын-сокол едя,
Да соколушку везеть!

Э ох, да соколушку везеть,
Да соколушку везеть,
Краснаю, ой Мариюшку!