Цифровий архів фольклору

Ненько моя, та й не гай мене,

Ненько ж моя, та й не гай мене,
До свекрухи виряжай ме(не).

Ой на хаті зілля,

Ой на хаті ж зілля,
А в хаті весілля,
На дворі бояри,
Як мак процві(тають).
Молодий Стефанко,
Як золото сяє.

Крута гора кам’янистая,

Крута гора кам'янистая,
Чужа сім'я норови(стая).

Та хату мете -та й перемітає,
Ложки миє - та й перемиває,
Діжу місе - та й перемісює,
В пічі топе - перето(плює).

Ой ходила та й Галочка по городу,
Заганяла селезника та й у воду.

Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо кмені.

Ой рад би я, дочко моя, прибути к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Кланяйсь, кланяйсь, дочко моя, тіткам та дядькам,
Нехай дають порядочок, як своїм діткам.

Ой кланялась, мій батенько, не раз і не два,
В нерідного батенечка порядку нема.

Походила молодая Галя по новім двору,

По новім двору,
Виганяла селезенька на тиху й воду.

На тиху й воду,
Пливи, пливи, селезеньку, тихо й по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, тепер же й к міні.

Тепер же й к міні,
Ой, дай мені порадоньку, бідній сироті.

Бідній сироті,
Ой, рад би я, дитя моє, прибути й к тобі.

Прибути й к тобі,
Насипали сирой землі на руці й мої.

На руці й мої,
Склепилися ой карії очі, не глянуть к тобі.

Світилочка ласа,

Світилочка ласа,
Вкрала кусок мняса,
За стіл захилилась,
Мнясом запиха(лась).

Якби не Данило,
Її б задави(ло).

Ой чии то бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Ой то Витины бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Смородина, та й не ягода,
Й убирала мене дядина,
Й убирала мене дядина.

Пришла ненька та й питається,
Пришла ненька та й питається,
Куди, донько, собирає(сся)?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії та й чужії люди,
Чи між тії та й чужії люди?

Ой там тобі та й горечко буде,
Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровистая.

Та вона ж тобі наровей покаже,
Вона ж тобі правдоньки не скаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).

Ой що зробиш, та вона й переробе,
А що скажеш, та вона й переговоре,
А що скажеш, та й перегово(ре).

Старша світилка ласа,

Старша світилка ласа,
Вкрала кусок м'яса,
За стіл захиляється,
Куском запихається,
За стіл захилилася,
Куском удавила(ся).

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Старший боярин горбатій,

Старший боярин горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Сова виїсть о(чі).

Старший боярин патлатий,

Старший боярин патлатий,
До столу прип'ятий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий).

Прилетел яснён сокол,
Сел да упал на окнушко,
Сел да й упал на окнушко.

Сел да упал на окнушко,
На золотой причаленке,
На золотой причаленке.

На золотой причаленке,
Красная ой Мариюшка,
Красная ой Ивановна.

Красная ай Ивановна,
Привечай свово сокола,
Привечай свово ясного.

Привечай свого ясного,
Рада б и я ой приветила,
Рада б и я ой приветила.

Рада б и я приветила,
Во слезах я не вижу,
Во слезах я не вижу.

Во слезах я не вижу,
Слова я не промолвею,
Слова я не промолвею.

Да за речкою, за рекою
Цинбалушки бьют,
Ей-йой! Цинбалушки бьют.

А то ж мою сударушку
До венца ведут,
Ей-йой! До венца ведут.

Один ведёт за рученьку,
Другой за рукав,
Ей-йой! Другой за рукав.

Третий стоить, горько плаче,
Любил та й не взял,
Ей-йой! Любил та й не взял.

Скормил, споил сударушку,
Чаял за себе,
Ей-йой! Чаял за себе.

Досталася сударушка
Суседу мому,
Ей-йой! Суседу мому.

И не свату, и не брату,
Не приятелю,
Ей-йой! Не приятелю.

Старша святилка коса,
Наелася проса,
Стала нагинаться,
Просо высыпа(ться). Ги!

В осичені та й в березені,

В осичені та в березні,
Там Василько та й травку ко(сить).

Там Василько та й травку й косить,
Що накосить та все коням но(сить).

Що накосить та все коням но(сить),
Їжте, коні, травку зелененьку,
Та й поїдем по Галю молоде(ньку).

Эх да Иванова матушка,
Да Иванова матушка,
Да выйди за вороти!

Эх, да выйди за вороти,
Да выйди за вороти,
Да припань к сырой земле!

Эх, да припань к сырой земле,
Да припань к сырой земле,
А не стогнеть ли земля?

Эх, да не стогнеть ли земля,
Да не стогнеть ли земля,
Не гудуть ли колёсы?

Эх, не гудуть ли колёсы,
Не гудуть ли колёсы,
Не звенять ли подковы?

Э ох, не звенять ли подковы,
Не звенять ли подковы,
Да твой сын-сокол едя!

Э ох, да твой сын-сокол едя,
Да твой сын-сокол едя,
Да соколушку везеть!

Э ох, да соколушку везеть,
Да соколушку везеть,
Краснаю, ой Мариюшку!

Татарин, братік, татарин,
Продав сестрицю задаром,
Продав сестрицю за так,
А чорні брови пішли так!

Як ходила та Маруся по крутій горі,
Набачила селезника на тихій воді.

Та й на тихій воді,
Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді.

Та й тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо к мені.

Та й теперо к міні,
Та ой дай же ти ж порадоньки бідній сироті.

Та й бідній сироті,
Ой, рад би я, дитя моє, прибути к тобі.

Ой, прибути к тобі,
Та й насипали ж і сирої землі на груди мої.

Та й на груди мої,
Ой, склепилися жи оченята, не гляну к тобі.