Цифровий архів фольклору

З`їхав Василько на гірку,
В його віночок з барвінку,
В його коничок під порошою,
Сам молодчик красото(ю).

Та його тещенька стрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його батенько встрічає,
Він кониченька торкає,
Грай, коню, грай, грай підо мною,
Ще й перед чужино(ю).

Та його Марійка встрічає,
Він кониченька торкає,
Стой, коню, стой, стой підо мною,
Це й перед дружино(ю).

Старша дружка-стружка,

Старша дружка-стружка,
Під столом калюжка,
....,
Бояр частува(ти).

Старший боярин патлатий,

Старший боярин патлатий,
До столу прип'ятий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий).

Та й засвіти, мати, свічку,
Й постав на столі,
Ой уже буду же дивитися,
Чи пара й мені.

Та й засвітила мати свічку,
Неясно горить,
З ким любила(сь) - розлучилась,
Серденько болить.

Серденько болить,
З ким не зналась - повінчалась,
Треба в світі жи(ть).

Та що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

Та що він веде та й питає, рано-рано,
Що він і веде та й питає, ранесе(нько).

Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, рано-рано,
Ой хто тобі, сестро, з роду наймиліший, ранесе(нько)?

Наймиліший братик, батько та мати, рано-рано,
Наймиліший братик, батько та мати, ранесе(нько).

Батько та мати, сестри та брати, рано-рано,
Батько та мати, сестри та брати, ранесе(нько).

Та й не дури, сестро, старшого брата, рано-рано,
Та й не дури, сестро, старшого брата, ранесе(нько).

Наймиліший тобі молодий Івашко, рано-рано,
Наймиліший тобі молодий Івашко, ранесе(нько).

Що брат сестрі косу розплітає, рано-рано,
Що брат сестрі косу розплітає, ранесе(нько).

Косу розплітає, сестриці питає, рано-рано,
Косу розплітає, сестриці питає, ранесе(нько).

Ой, де ті кісники подівати, рано-рано,
Ой, де ті кісники подівати, ранесе(нько)?

Меншій сестриці повіддавай, рано-рано,
Меншій сестриці повіддавай, же ранесе(нько).

Як піду я ой лугом-бережечком,
Понад Дунаєчком,
Та й найду я же те вино,
Що по воді же полягло.
Найду я.

Нащо мені те зелене вино,
Що по воді полягло,
Нащо мені.

Єсть у мене ой мій батенько
У раю,
Як Ісус Христос у раю,
Єсть у мене.

А на свашкі очіпочок пляше,
А на свашкі очіпочок пляше,
Ой чого ж він пляше,
Воші піднімають,
Гниди помага(ють).

Бояри й у лози,

Бояри й у лози,
Рубати занози,
Свашок запрягати,
На табак ора(ти).

Здвигнулися лавки,
Здвигнулися лавки,
Як сіли понянки,
Ще й не так здвигнуться,
Як пива й нап`ю(ться).

Зелененький крокіс,
По віконцю поріс,
Та нікуди ж проглянути.

Та не проглянути,
Та не продивиться,
Як сиріточка плаче.

Та вона плаче,
Важко здихає,
Шо ж і порядку нема.

Та нема порядку,
Та з самого ранку,
Та й не буде й до вечіра.

Посилала (Марійка)
Соловейка у сад,
До батенька на пораду.

Не солов`я з саду,
Не батенька з раю,
Не родини з України.

Куда, дитя, собираїсся?

Куда, дитя, собираїсся,
Шо так рано й умиваї(сся)?

Чи миж челюдь, чи миж чужих людей?

Чи миж челюдь, чи миж чужих людей,
Ой там тобі та й горечко буде.

Там свекруха наровистая,

Там свекруха наровистая,
Вона ж тобі наровей покаже.

Не сиди ж ти, Танєчка, з бабами,
Та ходім, Танєчка, із нами,
Ми ж тебе до Дунаю доведемо,
Ми ж тобі русу косу заплетемо.

Прощай, прощай та й Наташа, та й уже ми йдемо,
Та й ми ж твоє ж та дівування ой собі беремо.

Та й собі ж беремо,
Та беріть, беріть і та подружки мої, та й гуляйте.

Та й гуляйте,
Та й а про мене жи та молоденьку та згадайте.

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила
З зеленого сі(на).

З зеленого сіна,
Та й ту сама з'ї(ла).

А шо не доїла -
До столу приліпи(ла).

Та світилка - шпилька при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Прийшла сусідка, торкає,
Скидай сорочку, смеркає.

Татарин, братік, татарин,
Та продав сестрицю задаром,
Та за повненької чарочки,
Та за біленькії шишо(чки).

Ой чии то бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Ой то Витины бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Старша святилка коса,
Наелася проса,
Стала нагинаться,
Просо высыпа(ться). Ги!

Старший боярин, як баран,
Вылупив очи, як болван.