Цифровий архів фольклору

Світилка-шпилька при стіні,
На їй сорочка не її,
Прийшла сусідка під віконце,
Скидай сорочку за сонце.

Світилочка ласа,

Світилочка ласа,
Вкрала кусок мняса,
За стіл захилилась,
Мнясом запиха(лась).

Якби не Данило,
Її б задави(ло).

Світилочка пишна,

Світилочка пишна,
Як у саду весна,
Сім день не вмивалась,
Бо води боялась.

Світилочка, паня,
Вечеряй із нами,
Не будь така пишна,
Як у саду ви(шня).

...світлонька, де сидить сирітонька.

Сиротина ж сидить, та плаче, ридає,
Шо порядку нема(є).

Посилай, дівчинко, гей солов'ятко з гаю
До батенька, до ра(ю).

Та ше соловейко гей, та й не долітає,
А батенька нема(є).

Та ой рад би я встати до свого дитяти,
Так сирая ж земля.

Сирая ж земля на груди ж лягла,
Головку засипа(ла).

Посилай солов'ятко до раю
По свою родину.

Іше соловейко не долітає,
А родини немає.

Ой, ради б ми вернутися, до свого дитяти
Порядочок установити.

Так сира земля в стіни залягла,
І головку засипала.

Славлено, преславлено,
На столи поставлено,
На столи дубові,
На рушнички шовко(ві).

Славлено, преславлено,
На столи поставлено,
Як на небі місяць ясний,
Так на столі коровай кра(сний).

Ой чии то бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Ой то Витины бояре,
Под тёмным лесом стояли,
Ой, под тёмным, под высоким,
Под листьям широ(ким). Ги!

Смородина, та й не ягода,
Й убирала мене дядина,
Й убирала мене дядина.

Пришла ненька та й питається,
Пришла ненька та й питається,
Куди, донько, собирає(сся)?

Чи між турки, чи між ті татари,
Чи між тії та й чужії люди,
Чи між тії та й чужії люди?

Ой там тобі та й горечко буде,
Ой там гора кременистая,
Там свекруха наровистая.

Та вона ж тобі наровей покаже,
Вона ж тобі правдоньки не скаже,
Вона ж тобі правдоньки не ска(же).

Ой що зробиш, та вона й переробе,
А що скажеш, та вона й переговоре,
А що скажеш, та й перегово(ре).

Старша дружка горбата,

Старша дружка горбата,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Старша світилка ласа,

Старша світилка ласа,
Вкрала кусок м'яса,
За стіл захиляється,
Куском запихається,
За стіл захилилася,
Куском удавила(ся).

Старший бояр горбатій,
Старший бояр горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, дружки, вночі -
Виїсть сова о(чі).

Старший боярин горбатій,

Старший боярин горбатій,
А на горбі верба,
А на вербі сова,
Не ходіть, бояри, вночі -
Сова виїсть о(чі).

Старший боярин патлатий,

Старший боярин патлатий,
До столу прип'ятий,
Гвіздочком прибитий,
Щоб не був серди(тий).

Та даєш мене, ненько моя, молодую же,
Даруй мені же зозуленьку луговую.

Луговую же,
І нашо же тобі же, дитя моє, луговая?

Луговая же,
Єсть у тебе же та й свекруха молодая.

Молодая же,
Вона ж сама же рано встане, тебе і збуде.

Тебе збуде же,
Сама же піде й до сусіди та й обсуде.

Та й обсуде,
Сусідоньки-голубоньки, недоля моя,
Сонливую, дрімливую невістку взяла.

Сусідоньки-голубоньки, не правда її,
Мела хату, мела сіни на ясній зорі,
І заплела русу косу зовиці й собі.

Та даєш, мене, мій батенько, та й від себе,
Не раз, не два ж, та й заплачеш, та й заплачеш.

Та й заплачеш,
Як вишневі та й садочки та й цвістимут.

Та й цвістимут,
А й до мене же молодої та й вестимуть.

Ой, поле моё, поляна,
Нихто по полю не ездя,
Ой, ладо, ладо, не ездя,
Ой, душель моё, не ездя!

Только ехали полями,
Ой, ладо, ладо, конями,
Ой, душель моё, конями!

Вязли каравай яровой,
Ой, ладо, ладо, яровой,
Ой, душель моё, яровой!

То ни каравай яровой,
То Иванушка молодой,
Ой, ладо, ладо, молодой,
Ой, душель моё, молодой!

Прилетел яснён сокол,
Сел да упал на окнушко,
Сел да й упал на окнушко.

Сел да упал на окнушко,
На золотой причаленке,
На золотой причаленке.

На золотой причаленке,
Красная ой Мариюшка,
Красная ой Ивановна.

Красная ай Ивановна,
Привечай свово сокола,
Привечай свово ясного.

Привечай свого ясного,
Рада б и я ой приветила,
Рада б и я ой приветила.

Рада б и я приветила,
Во слезах я не вижу,
Во слезах я не вижу.

Во слезах я не вижу,
Слова я не промолвею,
Слова я не промолвею.

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Там в клеточке две квиточки,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Первая квитка – Иванушка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что тебе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Другая квитка – ой Мариюшка,

Выйди, выйди, матушка, погляди,
Что табе бояре привязли,
Привязли скрыню, пярину,
Шо й молодую княгиню.

Да за речкою, за рекою
Цинбалушки бьют,
Ей-йой! Цинбалушки бьют.

А то ж мою сударушку
До венца ведут,
Ей-йой! До венца ведут.

Один ведёт за рученьку,
Другой за рукав,
Ей-йой! Другой за рукав.

Третий стоить, горько плаче,
Любил та й не взял,
Ей-йой! Любил та й не взял.

Скормил, споил сударушку,
Чаял за себе,
Ей-йой! Чаял за себе.

Досталася сударушка
Суседу мому,
Ей-йой! Суседу мому.

И не свату, и не брату,
Не приятелю,
Ей-йой! Не приятелю.

Старша святилка коса,
Наелася проса,
Стала нагинаться,
Просо высыпа(ться). Ги!