Цифровий архів фольклору

Котику сіренький,
Котику біленький,
Не ходи по хаті,
Не буди дитяти,
Дитятко маненьке,
Спатоньки раденьке.

Ой, котику сіресенький,
Та й котику білесенький,
Та й не ходи по хаті,
Ой, не збуди дитяти,
Ай, бай, бай, бай.

Дитяточко манесеньке,
Спатки воно радесеньке,
Воно спить удень і вночі,
На полику і на печі,
Бай, бай, бай, бай, бай, бай.

Спи, дитятко, баю, баю,
Колишу, тобі співаю,
Ніч приходе, треба спати,
Коло тебе рідна мати,
А-а, а-а, а-а, а!

Ой, баю, баю, баю,
Не садися на краю,
Ато серєнький вовчок,
Он ухватить за бочок,
А-а, а-а, а-а, а!

Спи, дитятко, баю, баю,
Колишу, тобі співаю,
Ніч приходе, треба спати,
Коло тебе рідна мати,
А-а, а-а, а!

Ой ну, ой ну, котів два,
Сірі, білі й обидва,
Та якби ж їх пара,
То й дитина б наша спала.

Люлі-люлі, котусю,
Займи ж мою телусю
На попови толоки -
Там травички по боки.
І трава, і вода,
І дівчина молода,
І цибульки грядка
І дівчинка Гапка.
Люлі, люлі!

Коту, коту, котів два,
Сірі, білі обидва,
Йдіть до нас ночувать,
Дитятко колихать,
У нас хатка тепленька,
Й дитятко маленьке,
Е-е, е-е, е!

Коту, коту, коту,
Не лізь на колоду,
Бо розб’єш голову,
Буде вона боліти,
Нічим буде заверті(ти),
Була одна хустина,
Та й ту вкрала дівчина,
На куколки порвала,
Діткам пороздавала,
Е-е, е-е, е!

Люлі, люлі,
А котові дулі,
Максимкові калачі,
Шоб спав удень, і вночі,
А вночі – на пічі,
А вдень – у колисці,
В червонім намисті,
А-а, а, а-а!

Коти сірі, коти білі, коти пелехаті,
Не ходіть ви кругом хати,
За сірою собакою,
З великою колякою.

Куди їдеш, Мусію?
Бери мене з собою,
Буду тобі слугою,
Буду сірі воли пасти,
Буду сіно на віз класти,
І додому ходить,
І вечерять варить,
Малих діточок кормить.
А-а, а-а, а-а, а!

Люлі, люлі, люлі, люлі,
Котикові дулі,
А Манючці калачі,
Щоб спала вдень і вночі,
Аа-аа-а!

Ой ти, коту сірий,
Та й вимети сіни,
Як не вимету я,
Вимете киця моя,
А-а, а-а, а-а, а!