Цифровий архів фольклору

Ой тихий Дунай, ой тихий Дунай та й бережечки зносе же,
Та й молоденький ой да новобранчик полковничка про(се).

Ой полковника просе же,
Та й пусти, пусти, ой да полковничку, із полка й додо(му).

А й із полка додому же,
Та й розплакалась, ой да розридалася дівчина за мно(ю).

Ой дівчина за мною же,
Та й нехай плаче, ой нехай плаче, нехай вона ту(же).

Шо й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку канарейка щебетала.

А у другім садочку канарейка щебетала,
А у третім садочку мати з сином стояла.

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочок, а хто ж тобі найвірніше?

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?".

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная, нєт на бєлому свєту.

Вона мною ходила, вона свєтом нудила,
Як мене спорожала, собі смерті бажала.

Як мене спорожала, собі смерті бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала.

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала — дрібні сльози проливала".

«Ой іди, мій синочку, на чотири годочки,
А на п'ятім годочку повертайся додомочку.

А на п'ятім годочку повертайся додомочку,
Повертайся додомочку, ізмий мені голівочку».

Що й у первім садочку там зозуля кувала,
А й у другім садочку мати з сином стояла. (двічі)

Мати з сином стояла, в сина правди питала:
"Ой скажи, мій синочку, ой хто ж тобі найвірніше? (двічі)

Ой чи тьоща старая, чи жена молодая,
Чи жена молодая, а чи матінка родная?" (двічі)

"В мене тьоща для привєту, а жена для совєту,
А матуся родная нєт на бєлому свєту. (двічі)

Вона мною ходила, вона світом нудила,
Як мене спорожала, собі смерти бажала. (двічі)

Як мене спорожала, собі смерти бажала,
Три годочки не спала та все мене колихала. (двічі)

Три годочки не спала та все мене колихала,
А в солдати давала - дрібні сльози проливала". (двічі)