Digital archive of folklore

А вже років двісті, як козак в неволі,
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під турецьким* караулом у тюрмі. (двічі)

Понад Дніпром ходе, викликає долю:
"Гей, гей, вийди, доле, із води,
Визволь мене, серденько, із біди". (двічі)

"Ой рада б я вийти, так сама в неволі,
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під турецьким караулом у тюрмі". (двічі)

Пане Богдане, нерозумний сину,
Занапастив волю ще й рідну Україну,
Гей, гей, занапастив, зруйнував,
Бо (що) в голові розуму мало мав. (двічі)

* Оригінальний варіант - "під московським караулом", який не співали в радянський час.

Повний варіант 3-го куплету:

"Не вийду, козаче, не вийду, соколе,
Бо сама я плачу, бо сама в неволі.
Гей, гей, у неволі, у ярмі,
Під московським караулом у тюрмі".

В Цареграді та й на риночку,
Там пив Байда мед-горілочку.

Там пив Байда мед-горілочку
Та не день, не нічку та й не й одну ночку.

Та й приїхав посіл, царь турецький:
«Ой що ж ти же робиш, Байда ж молодецький?».

«Ой п’ю я, царю, мед-горілочку,
Та й не день, не нічку, та й не й одну ночку».

«Бросай, Байда, Байда байдувати,
Сватай мою дочку, будеш царювати!».

«В тебе й дочка та й некрасива,
А у тебе віра, віра нечестива!».

Ой як крикнув посіл, цар та й турецький
Та й на своїх слугів, слугів молодецьких:

«Візьміть Байду, Байду зв’яжіте
Та й за ребри гаком, гаком зачепіте!».

Взяли Байду, Байду зв’язали
Та за ребри гаком, гаком зачіпали.

Висить Байда, Байда на дубочку
Та й не день, не нічку, та й не годиночку.

«Дозволь, панич, свого й лука взяти
Та…………………………………………

…………………………………………….

Мені, Байді молодому, мед-горілку пити. (двічі)

Ой гук, мати, гук, де козаки йдуть (п'ють
І веселая та й доріженька, куди вони йдуть. (двічі)

Куди вони йдуть, там бори гудуть,
Поперед себе ворогів, панів облавою пруть. (двічі)

Зібрались вони під рясні дуби,
Та чекаючи на атамана на раду собі. (двічі)

Атамане наш, не дбаєш про нас,
Та й усе наше товариство як розгардіяш. (двічі)

Атаман іде, як голуб гуде,
Та й під білою та й березою голівку кладе. (двічі)

(Гомін,) гомін, гомін по діброві, туман поле покриває,
Туман поле, поле покриває, мати сина проганя(є).

"Іди, сину, іди пріч від мене, нехай тебе турок візьме!",
"Мене, мамо, мене турок знає, медом,вином напува(є)".

"Іди, сину, іди пріч від мене, нехай тебе орда візьме!",
"Мене, мамо, мене орда знає, жить до себе приглаша(є)".

Ой там за горою, там бої ідуть,
Санітари спєшно раняних несуть. (двічі)

Ой там старий батько окопи копав,
Він здалека бачив як боєц упав. (двічі)

Він здалека бачив як боєц упав,
Підійшов він ближче - син його лежав. (двічі)

"Чи ти, сину, раняний, чи вбитий лежиш,
Чом до мене, сину, ти не говориш?". (двічі)

"Я, батьку, не раняний, я вбитий лежу,
Возьми штири доски, збий дубовину." (двічі)

Оце ж тобі слава, оце ж тобі честь,
Висока могила, дерев'яний хрест. (двічі)