А вже років двісті, як козак в неволі

Раз козак у похід собирався, він коня вороного сідлав. - двічі

Перед ним же стояла дівчина, він словами її вговоряв. - двічі

Ти не плачь, не журися, дівчино, я з тривалого боя повернусь. - двічі

І повірила щиро дівчина, все кохання йому віддала. - двічі

........

Як не прийме сирая могила, та й навіки я буду вдова (одна). - двічі

Ой на, ой на горі та й женці жнут, (двічі)
А попід горою яром-долиною козаки йдут,
Гей, долиною, гей, широкою, козаки йдут!

Попе-, попереду Дорошенко, (двічі)
Веде своє військо, військо запорізьке, хорошенько,
Гей, долиною, гей, широкою, хорошенько!

А по-, а позаду Сагайдачний, (двічі)
Що проміняв жінку на тютюн та люльку, непутящий,
Гей, долиною, гей, широкою, непутящий!

Мені, мені з жінкой не возиться, (двічі)
А тютюн та люлька козаку в дорозі пригодиться!
Гей, долино, гей, широкою, пригодиться!