Цифровий архів фольклору

Звонкое дерево рябина,
По полю ходило, звянело,
Ой-ле, ой-ле, ой-лёли,
По полю ходило, звянело.

По полю ходило, звенело,
Коло луга пришла, зацвела,
Ой-ле, ой-ле, ой-лёли,
Ко(ло) луга пришла, зацвела.

Ко(ло) луга пришла, зацвела,
Сильную ягоду родила,
Ой-ле, ой-ле, ой-лёли,
Сильную ягоду родила.

Сильную ягоду родила,
Хто тою ягоду рвать будя?
Ой-ле, ой-ле, ой-лёли,
Хто тою сильную сорвёт?.

Ой ти, коту, коту,
Не лізь на колоду,
Упадеш додолу,
Розіб’єш головку,
Та й буде боліти,
Нічим обвертіти.
Одна була хустина.
Та й ту вкрала Настина.
На кукли порвала,
Кукол наробила.
Діток подразнила.

И найди же, найди, туча тёмная, туча грозная,
И выпусти, выпусти, стрялу градовую,

И ударь, ударь у сырую ж землю,
И разбей, разбей доску ж гробовую,

И выпусти, выпусти батюшку ж и с родители,
И снарядити было кому, и спроводити было кому,
А пославити некому.

Та казали люди, зять багач,
Та казали люди, грошій міх,
Викинув копійку, як на сміх!

Чи дома, дома, пан-господар?
А я знаю, шо він дома.

А я знаю, що він дома,
Сидить він же кінець столу.

Сидить же він кінець столу,
А на йому шуба люба.

А на йому шуба люба,
А на той шубі ще й поясочок.

Світилочка, паня,
Вечеряй із нами,
Не будь така пишна,
Як у саду ви(шня).

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила,
Та й ту сама з'ї(ла).

А на пічі просо,
Не дивись, зятю, косо,
Заглянь у кишеню,
Вийми грошей жме(ню),

Та кинь на тарілку,
Викупи свою кві(тку).

Та й на вгороді та під вирбою,
Там стояла дівчина із …

Шедрай вечер, добрай вечер,
Добрам людям на Святвечер!

Мати Мария ризы мыла, колотила,
Поколотёмши, повесила,
На калину, на малину,
На чёрнаю самародину,
Прилятело три анголя пресвятые,
Взяли ризы на крылушки, на пёрушки,
Понясли ризы под небеса,
Все ж небеса растворилися,
Все святые поклонилися.

Шедрай вечер, добрай вечер,
Добрам людям на Святвечер!

Брешете, дружечки, як свині,
В мене сорочок три скрині,
Матуся надбала, надбала,
Ще й у світилочки послала.

Та моя ж мамочка,
Та моя ж ти ріднесенька!
Та яке ж мені горечко,
Та яке ж горечко жити!
Та хоч би ж я тобі правдочку ж свою
Та горечко своє розказала...
Та нікому ж мені ж,
Нікому ничого сказати…
Та ти ж мене розважала,
Та ти ж мене потішала!
А тепер же ж як же мені жити,
Моя ж мамочка, ти ріднесенька?
Ой, більш же ж ми з тобою не побачимося,
Моя мамочко ти дорога!
Ой, яке ж горечко…
Та никому ж його не розкажеш
Та нихто ж не пособе...

Вийди, матінко, подивись,
Що тобі бояри привезли,
Ой чи барана, чи ярку,
Чи твою невісточку-панянк(у).

Сірий кінь, зелена бричка,
В мене жінка химиричка,
Як задума химирить,
Хоть не хочеш, треба бить.

А як ....моя мила,
Як на неї подивись,
Язик з рота виглядає,
Ніс на небо задививсь.

Візьме кіста на лопату,
Та й розтягне на всю хату,
Поки двері залатала,
Свиня кісто ж розмотала.

Ми не будемо жениться,
І не будем жінок мать,
Нажмем кнопку по радіву,
Будем Гапку цілувать.

Нажмем кнопку по радіву,
Будем Гапку цілувать.

Більш не будемо жениться!

А в чужого прикажчика
На балгани йдут, (двічі)
А в нашого бусурмана
Ше й не думают. (двічі)