Цифровий архів фольклору

Щедрик-ведрик,
Дайте вареник,
Грудочку кашки,
Кільце ковбаски,
Мати казала,
Шоб дали сала,
Батько сварився,
Шоб не барився,
Дайте ковбасу, я й (батькові віднесу)!

Дружко палахатий,

Дружко палахатий,
Біга кругом хати,
Ніде йому стати,
Пелех розчеса(ти)!

… добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Та й попрала, покачала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на весь вечір!

Шо й у лузі та ще при березі,
Черво… червона калина ж,
Шо й у лузі та ще при березі,
Черво… червона кали(на).

Породила ж молода дівчина,
Харо… харошого сина ж,
Породила ж молода дівчина,
Харо… харошого си(на).

Вона ж його ж, його й породила,
В зеле… зеленій діброві ж,
Вона його ж, його й породила,
В зеле… зеленій дібро(ві).

Та й не дала ж йому й молодому,
Не ща… ні щастя ні долі ж,
Та й не дала ж йому й молодому,
Не ща… ні щастя ні до(лі).

Тільки ж дала йому й молодому,
Біле личко, чорні брови ж,
Тільки ж дала ж йому й молодому,
Біле личко, чорні бро(ви).

Ти й орьол, ти й орьол, ти товаришу мой,
Ти літаєш високо, ти биваєш далєко. (двічі)

Ти літаєш високо, ти биваєш далєко,
Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной? (двічі)

Чи не був ти й, орьол, над моєю стороной,
Чи не журиться моя дєточка за мной? (двічі)

Вона журиться ше й печалиться,
За тобою, козаком, побивається. (двічі)

Купався Іван та й у воду впав,
Іван-Івашенько,
Кучерява Марина по капусті ходила,
Іван-Івашенько.

Ой на річці, на Йордані,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

Там Пречиста ризи прала,
Щедрий вечір, добрий вечір,
Добрим людям на здоро(в'я)!

(Та й попрала, повішала,
На калині, на малині,
На червоній ягодині.
Де взялися янголята,
Взяли ризи на крилята.
І понесли під небеса,
Та й понесли до батенька),
...

Та пропив чоловік помело, жінка – з хати! Що було!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік порося, жінка – кобилу ще й лоша,
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік подушки, жінка – з полу всі дошки!
Чоловіче, не лаймося, йдем до хати, порадьмося! (двічі)

Та пропив чоловік індика, жінка – хати триндика,
Нічого пропить!

Що й не красива,
Правда й не красавіця,
Хто в любові поніма,
Краса й не касається!

Карі глазки спать хотять,
Губки цілуваться,
Кому парочки нема,
Можна ушиваться!

Міня мамінька родила,
На припічку посадила,
Цибулину дала,
Щоб веселая була!

Я любила лінтєнанта,
А потом політрука,
А потом всьо више, више,
Та й дойшло до пастуха!

Льотчик високо літає,
Воздухом питається,
Трицять три імєєт жонок,
Холостой щитається!

Ой мать, моя мать,
На морі утьонка,
На чужой сторонє,
Нажила мільонка!

А мой милий учиться,
Не знаю чево получиться,
Ілі поп, ілі монах,
Ілі куриця в штанах!

Ой ох, не дай Бог,
Одного любить удвох,
Одна сидить обніма,
Друга сльози пролива!

У міня мільонків пʼять,
Слухай ти, буду щитать:
Ваня, Коля, Гриша, Миша,
П'ятого забула як!

На Петра хліб пекла,
А на Йвана вибирала,
Іван, Івашенько!

А старший боярин, як болван,
Та витріщив очі, як баран,

Очі просяниї,
Очі просяниї, брови вівсяниї,
А сам, як корова, сидить, як соло(ма).

Що брат сестру за стіл веде, рано-рано,
Що брат сестру за стіл веде, ранесе(нько).

А ведучи, випитають, ех рано-рано,
А ведучи, випитають, ранесе(нько).

Шо ж тобі, сестро, миліше всього, ох рано-рано,
Шо ж тобі, сестро, миліше всього ж, ранесе(нько)?

Рано-рано, мій братічок, рано-рано,
Мій братічок, шо соловеєчок у саду.

Як ходила та й Маруся по крутій горі,
Набачила сірую утку на тихій воді.

На тихій воді,
Пливи, пливи, сіра й вутка, тихо по воді.

Тихо й по воді,
Прибудь, прибудь, ненько ж моя, сьогодні к міні.

Сьогодні к міні,
Ой, рада б я, донько ж моя, прибути к тобі.

Прибути к тобі,
Насипали сиру землю на груди міні.

На груди міні,
Зложилися й мої ж ручки навіки міні.

Ой наступала та чорна хмара, став дощ накрапать,
Ой там зібралась бідна голота й, до корчми гулять.

Пили горілку, пили й наливку, ще й мед будем пить,
А хто з нас браття й буде сміяться, того й будем бить.

Ой беруть дуку за чуб, за руку, третій в шию б’є:
«Ой не ходи ж ти, превражий сину, де голота п’є».

Ой беруть дуку за чуб, за руку, третій в шию б’є:
«Ой не ходи ж ти, превражий сину й, де й голота п’є».