Цифровий архів фольклору

(фрагмент)
Ой братіку та й ріднесенький,

Ой братіку та й ріднесенький,
Снився мені сон милесе(нький).

Снився мені сон милесенький,

Снився мені сон милесенький,
Чорним шовком двір обнесений.

Чорним шовком двір обнесений,
Калиною…

Іздвигнулись стіни,

Іздвигнулись стіни,
Як бояри сіли,
А ще дужче здвигнуться,
Як вина нап’ю(ться).

А я на Йвана ягід нарвала,
А я на Петра пирогів напекла…

Меланія рум’янія,
Меланія пребагата,

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібла, злата,

Дала на церкву срібла, злата,
Вона давала, прибавляла,

Вона давала, прибавляла,
Нищих, убога наділяла,

Нищих, убога наділяла,
Наділяла, прибавляла,

Наділяла, прибавляла,
Прибав, Боже, многая літа,

Прибав, Боже, многая літа,
Цьому пану чоловіку,

Цьому пану чоловіку,
Його жені ще й діточкам,

Його жені ще й діточкам,
Малим синочкам ще й дочечкам!

Рости, лобода, вище города,
Рости, зелена, вище дерева,
А в первім віконці Танюша як сонце...

Та казали люди, зять багач,
Та казали люди, грошій міх,
Викинув копійку, як на сміх!

Чи дома, дома, пан-господар?
А я знаю, шо він дома.

А я знаю, що він дома,
Сидить він же кінець столу.

Сидить же він кінець столу,
А на йому шуба люба.

А на йому шуба люба,
А на той шубі ще й поясочок.

А на пічі просо,
Не дивись, зятю, косо,
Заглянь у кишеню,
Вийми грошей жме(ню),

Та кинь на тарілку,
Викупи свою кві(тку).

Брешете, дружечки, як свині,
В мене сорочок три скрині,
Матуся надбала, надбала,
Ще й у світилочки послала.

А в чужого прикажчика
На балгани йдут, (двічі)
А в нашого бусурмана
Ше й не думают. (двічі)

Ой, ненько, моя рідненька,
Та хіба ж ти вишень не садила?
Чом ти мене ж маненькою та й не закопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та грядок не копа(ла)?
Та чом же ти мене маненькою та й не прикопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та води ж не носила?
Та чом ти ж мене маненькою не втопи(ла)?

Ішла Марія із манастиря,
Із манастиря. (двічі)

Та стріла вона троє жидов’я,
Троє жидов’я. (двічі)

Оце ті жиди Христа мучили,
Христа мучили. (двічі)

"Не ми ж, Марія, не ми, Святая,
Не ми ж, Марія, не ми, Святая!

Мучили Христа старії жиди,
Старії жиди. (двічі)

Старії жиди, наші прадіди,
Наші прадіди". (двічі)

Зійшла Марія на Сіянську гору,
На Сіянську гору. (двічі)

На Сіянській горі кряжі кряжуют,
Кряжі кряжуют. (двічі)

Кряжі кряжуют, церкви будуют,
Церкви будуют. (двічі)

Та збудували церкву з трьома верхами,
З трьома верхами. (двічі)

З трьома верхами, з п’ятьма вікнами,
З п’ятьма вікнами. (двічі)

А в тій же церкві три столи стоїть,
Три столи стоїть. (двічі)

Три столи стоїть, три гроби лежить,
Три гроби лежить. (двічі)

А первий же гріб – Сус Христос лежить,
Сус Христос лежить. (двічі)

А другий же гріб – Іван Хреститель,
Іван Хреститель. (двічі)

А третій же гріб – Діва Марія,
Діва Марія. (двічі)

Над Сусом Христом книги читают,
Книги читают. (двічі)

На Іваном Хрестителем свічі палають,
Свічі палают. (двічі)

А над Дівою Марією рожа процвіла,
Рожа процвіла. (двічі)

А з тії рожі та й вилетів птах,
Та вилетів птах. (двічі)

Та й полетів птах попід небесам,
Попід небесам. (двічі)

А ви, небеса, розтворітеся,
Розтворітеся. (двічі)

А ви, святії, поклонітеся,
Поклонітеся. (двічі)

Пішла киця по водицю,
Та й упала й у криницю,
Цить, киця, не мурчи,
Коли впала, так мовчи.

Та й згадай, моя ненько, та й на ту Покрову...

Та хіба ж ти, моя ненько, та грядок не копала...

Як отдаєш, моя матінко, мене й молоду,
То й дай мені зозуленьку луговую.

Ой, нащо тобі, дитя моє, зозуля й така,
Єсть у тебе, молодої, свекруха лиха.

Ой вона сама рано встане, тебе й не збуде,
Й до сусіди, коли піде, та й обсуде.

Ой, сяка-така невісточка, не хоче й робить,
Ні ложечок, ні мисочок не хоче помить.