Цифровий архів фольклору

Ой зайди, зайди, ти, місяцю, на ту пору,
Ой прийди, прийди, да мій милой на розмо(ву). (двічі)

Та й прийди, прийди, ти, мій милой, на розмо(ву)
Ой болить, болить, та серденько й за тобо(ю).(двічі)

Що в тебе болить, а мені байдуже,
Було б не любить, да з первого разу й ду(же). (двічі)

Ти мене любив, я в тебе вкохалася,
Ти ж сів, поїхав, да й кому я й остала(ся)? (двічі)

Ти сів, поїхав паровой машиною,
Мене покинув да з малою дитино(ю). (двічі)

Ти сів, поїхав лугами-берегами,
Мене покинув да з лихими ворога(ми). (двічі)

Ой не літай же ти, да ти, чорная галка,
Да низько й на-, низько над водо(ю).

Низько над водою же,
Да ой накажи жи да моєму же да й родові,
Да що я й си-, що я й сирота.

Що я сирота же,
Да сиротою же, да скажи ой на кого же
Да в світі при-, в світі прийоста(вся)?

В світі прийостався же,
Да засватана же да тая же ой дівчинонька же,
Да що я й і же-, що я жениха(вся).

Що я й женихався,
Да женихався же, да тільки ой не сміявся же,
Та думав, мо-, думав, моя бу(де).

Думав, моя й буде жи,
Да чи Бог не судив, да чим сам ой да й не схотів,
Да розрая-, розраяли лю(ди).

Розраяли люде,
Да уже ж мені, же да парню же ох і молодому жи,
Да пароньки, пароньки не бу(де).

Було в вдови дві дочки, (двічі)
Обидві як зірочки.

Старша меньшу питає, (двічі)
Кого ж вона кохає?

Старша меншій відмовля, (двічі)
Що кохає Василя.

Ходьом, сестро, до броду, (двічі)
Подивімось на воду.

Подивімось у воду, (двічі)
Котра краща на вроду.

Старша меншу попхнула, (двічі)
Та й на море гукнула.

Пливи, сестро, потопай, (двічі)
Про кохання забувай.

Ой Дєва Марія сина породила,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Вона породила, в ясла положила,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

В ясла положила, пеленами вкрила,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син божий народився.

Пане господарю, одчиняй же двері,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Що до тебе прийшло три празники в гості,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Що перший же празник – да святе Рожество,
Радуйся, ой радуйся, земле. Син Божий народився.

А другий же празник – да Василь Великий,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

А третій же празник – та Іван Хреститель,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Шо Іван Хреститель воду освящає,
Радуйся, ой радуйся, земле, Син Божий народився.

Та била жінка мужика,
Пошла позивати,
Присудили мужикові
Ше й жінку, ше й жінку, ше й жінку прохати. (двічі)

«Прости мені, моя мила,
Що ти мене била,
Куплю тобі шахан меду,
Карнавочку, карнавочку, карнавочку пива!». (двічі)

«Та вже й от пива болить спина,
От меду - голова,
Купи мені горілочки,
Шоб весела, шоб весела, шоб весела я була!». (двічі)

Як посію рожу да над водой(ю),
Чи не піде дощик да стороно(ю)?

Чи не піде дощик да стороною
Да на мою рожу да червону(ю)?

Да на мою рожу да червоную,
Да на мою м’яту кучеряву(ю)?

Да на мою м’яту кучерявую,
Да на мою косу да й русяву(ю)?

Коляд-коляд, колядниця,
Добра з медом паляниця.
А без меду не така,
Дайте, дядьку, п'ятака!

А п'ятак не важний,
Дайте руб бумажний!

Ой давно, давно в матінки була,
Й уже ж та доріжка терном і заросла.

Ой не так терном, як шипшиною,
Де ми походили із матінокю.

Колядин день,
Дайте вдень,
Бо ввечері не прийду,
Бо колядку загублю.
Вечор добрий!
Виносьте дохід довгий!
Не ламайте та ціленький давайте!
Хоть коротенький, дак ситенький!

Колядую-дую,
Де ковбасу чую,
А де не чуваю,
Там і не буваю!

Ой ясна, красна в лузі калина,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А іще краща Василя дочка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

По саду ходить, як місяць сходить,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Пани вставають, шапки скидають,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Шапки скидають, її питають,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Чи ти царівна, чи королівна,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Я й не царівна, не королівна,
Щедрий вечір, добрий вечір!
...