Цифровий архів фольклору

Ой орьол, ти й орьол, ти товариш мой родной,
Ти літаєш високо, ой ти биваєш далєко.

Ти літаєш високо, ти буваєш далєко,
Чи не був ти й орьол, над моєю стороной?

Чи не був ти й орьол, над моєю стороной,
Чи не журиться моя діточка за мной?

Чи не журиться моя діточка за мной,
Вона журиться ще й печалиться.

Вона журиться ще й печалиться,
За тобою, козаком, побивається.

Ой раю, мій раю,

Ой раю, мій раю,
Славний короваю,
То(бі) музики грають,
Гарненько співають,
На тобі різні квіти,
...

Що Галинка та й на одідході,
Що й Галинка ж та й на одіході,
Посадила ж горіх в огоро(ді).

Рости, рости, мій орішечку,
Рости, рости ж, мій орішечку,
Батеньку най утіше(чку).

(У суботочку до солнца),
Стоить Машечка в оконца,
И питается свого татачки,
Чи много дружок бра(ть)? Ги!

Бери, дитятко, хоть и пять,
Около пяти сама сядь.
Нелёгко мине, да мой татачка,
С вашими порядка(ми). Ги!

Пішла Галя на базар соли купувати,
Вона соли не купила, в шинок заблудила. (двічі)

Вона соли не купила, в шинок заблудила:
«Бідна моя голівонька, шо я й наробила». (двічі)

Возьму ціп – та й на тік жито молотити,
Ударю, не вдарю – на сторону гляну. (двічі)

Всі жінки додому йдуть – моєї не видно,
Трохи перегодом чеше огородом. (двічі)

«Ти думаєш, чоловіче, шо я іду п`яна,
Тричі лізла через тин – ни разу й не впала. (двічі)

Тричі лізла через тин – ни разу й не впала,
Од пояса до рубця спідницю порвала». (двічі)

Чого Десна й у плын пошла,
Шо крутыя гор(ы), и!

Шо крутые горы,
Чого девка замуж вышла,
Шо чорныя бров(ы), и!

Ой, брови мои, брови ,
Горе мине з вам(и), и! .

Горе мине з вами,
Нельзя выйти за ворота
Да й за женихам(и), и!

Ой, добрій вечір, пан хазяїну,
Господь з тобою, ми йдем з козою,
Де коза ходить – там жито родить,
Де не буває – там вилягає,
Нахвалялися кізоньку вбити,
А я й не боюсь ні в полі бойця,
Ні в полі бойця, ні в лузі стрільця,
Тільки боюся старого діда,
В старого діда сива борода,
Він мене й уб’є, він мене стреле,
Крізь полотенце та в живе серце,
Вдруг коза впала, нежива стала,
А ти, міхонос, дуй козі під хвост,
Шоб коза встала, живая була,
Устань, кізенько, обадьорися,
Хазяїнові в ноги вклонися,
Хазяїн іде, щедрівку несе,
Коробку вівса, зверху ковбаса!

Світилка-ворона,
Стоїть край порога,
Руки розставила,
Рота роззявила,
Хоче того з'їсти,
Шо на її мі(сці).

Ходить сон коло віконця,
А дрімота коло плоту,
Сон дрімоти питає:
А де будим ночувать?
Там, де хата тепленька,
Дитина маленька,
Туди підем ночувать,
Дитину колихать,
А-а, а-а, а!

Що калина та й не ягода,
Що калина та й не ягода,
Заплітала косу дяди(на).

А матінка обдивлялася,
А матінка й обдивлялася,
Слізоньками й умивала(ся).

Куди, доню, собираєсся,
Куди, доню, собираєсся,
Що так рано й умиває(сся)?

Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи в чужую сторононьку?

Ой добрий вечір,
Ой добрий вечір,
Пан хазяїну.

Уставай рано,
Уставай рано,
Вимітай двори.

Вимітай двори,
Вимітай двори,
Застилай столи.

Буде до тебе,
Буде до тебе
Й аж троє гостей.

Аж троє гостей
Й аж троє гостей,
Троє радостей.

Шо первій же гость,
Шо первій же гость –
Ясне сонечко.

А другий же гость,
А другий же гость –
Ясен місяцю.

А третій же гость,
А третій же гость –
Дробен дощичок.

Ясне сонечко же,
Ясне сонечко,
Чим похвалишся?

Як я ізійду,
Як я ізійду
Рано в неділю.

А я й освічу,
А я й освічу
Небо ше й землю.

Возрадується же,
Возрадується же
Весь звір у полі.

Весь мир хрещаний,
Весь мир хрещаний,
І нарождьоний.

Ясний місяцю же,
Ясний місяцю,
Чим похвалишся?

Як я й ізійду,
Як я й ізійду,
Пізно звечора.

Ой я же й освічу,
А я й освічу
Небо ще й землю.

Возрадується же,
Возрадується
Весь звір у полі.

Дробен дощичок,
Дробен дощичок,
Чим похвалишся?

Як я й упаду,
Як я й упаду,
Тричі й у маю.

Возрадується же,
Возрадується же
Весь хліб у полі.

Весь хліб й у полі,
Весь хліб й у полі,
Пан хазяїн у домі.

Та й не сам з собою же,
Не сам з собою,
З дітками, з женою.

А Ісусом Христом,
Ісусом Христом,
З Святим Рожеством.

Добрий вечір!

Ой ходила та й Галочка по городу,
Заганяла селезника та й у воду.

Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо кмені.

Ой рад би я, дочко моя, прибути к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Кланяйсь, кланяйсь, дочко моя, тіткам та дядькам,
Нехай дають порядочок, як своїм діткам.

Ой кланялась, мій батенько, не раз і не два,
В нерідного батенечка порядку нема.

Оце ж тобі, моя мамо, на відході,
Посадила трояндину на городі.

Рости, рости, трояндино, не хилися,
Оставайся, моя ненько, не журися.

Росла в батька та матінки, кохалася,
З невірною дружиною звінчалася.

Невірная дружинонька все п'є та гуля,
А як іде додомоньку мене докоря.

Ой ти хмелю, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімував, що й не розвива(вся)? (двічі)

Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині, та й не розвива(вся).(двічі)

Ой сину, мій сину, сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не роззува(вся)? (двічі)

Ночував я нічку, ночував я другу,
Ночував я у тії дівчини, що сватати бу(ду). (двічі)

Ой у Русалима рано задзвонили,
Щедрій вечір, ще й добрій вечір!

Та Діва Марія сина спородила,
Щедрій вечір, ще й добрій вечір!

Туди собирались усії святії,
Щедрій вечір, ще й добрій вечір!

(Та й стали гадати, яке ймення дати,
Дали йому ймення – святеє Василя,
Вона того ймення та й не залюбила,
Дали йому ймення – Іісус Христос,
Вона за те ймення поблагодарила).

Ішли дівочки в ліс по квіточки,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Квіточок нарвали, вінки посплітали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, на воду пускали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, долю виглядали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Да шелкова ниточка стежки вьет,
Да Марьюшка батюшке чалом бьеть.

Ой Марьюшка батюшке чалом бьет,
Да прости же, батюшка, да благослови.

Да прости, батюшка, да благослови,
Да й у хоть дорожку поехать.

Иванушка свому батюшке молился, кланялси,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Молился, кланялси, просил, уговаривал,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Просил, уговаривал, сударь мой, батюшка,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Седлай коня ворона, паняй в чистое поле,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Под той под тёмный лес, под той шарокай лес,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Поймай мне вутушку, поймай мне сераю,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ох, то ж не вутушка, ох то ж не серая,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ой то ж ой Мариюшка, ох то ж Ивановна,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

На ей шуба нова, опушка боброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Опушка боброва, сама черноброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

В косе лента ала, сама девка брава,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!