Цифровий архів фольклору

А в чужого прикажчика
На балгани йдут, (двічі)
А в нашого бусурмана
Ше й не думают. (двічі)

Свекруха невістку бажала,
До купки пиріжки складала,
До купки пиріжки, до купки,
Для невісточки, голу(бки).

Ой у полі а криниченька же
Ой на чотирі зво(ди).

На чотирі зводи.
Ой там напували а три козаки же
Ой воронії ко(ні).

Воронії коні.
Та й ісписали, ой змалювали же
А й дівці чорнії бро(ви).

Дівці чорні брови.
Один пише та й на бумазі же,
А другий на кита(йці).

Другий на китайці.
А третий каже: "Та передайте же,
Ой дівчині-коха(нці).

Дівчині-коханці.
Нехай вона знає же,
Та й з другим не гуля(є).

3 другим не гуляє.
Ой нехай вона чує же,
З другим не ночу(є)".

Ой, ненько, моя рідненька,
Та хіба ж ти вишень не садила?
Чом ти мене ж маненькою та й не закопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та грядок не копа(ла)?
Та чом же ти мене маненькою та й не прикопа(ла)?
Та хіба ж ти, моя ненько, та води ж не носила?
Та чом ти ж мене маненькою не втопи(ла)?

Та перейди, місяцю,
Та перейди, ясненький,
Та й на нашу вулицю,
Та й на нашу широ(ку).

Та на нашій вулиці,
Та на нашій широкій
Та все хлопці молодці,
Та все хлопці моло(дці).

Та нема ні луччого,
Та нема ні кращого
Над Гришечка нашого,
Над Гришечка нашо(го).

Через тещин двір ходить,
Через тещин двір ходить,
Щоб його теща хвалила,
Щоб його теща хвали(ла).

Щоб його теща хвалила,
Щоб його теща хвалила,
Дівка Маринка любила,
Дівка Маринка люби(ла).

Дівка Маринка любила,
Теща ворота забила.

Котику сіренький,
Котику біленький,
Не ходи по хаті,
Не збуди дитятки,
Дитятко маненьке,
Спатоньки раденьке,
А-а, а-а, а-а, а!

Ішла Марія із манастиря,
Із манастиря. (двічі)

Та стріла вона троє жидов’я,
Троє жидов’я. (двічі)

Оце ті жиди Христа мучили,
Христа мучили. (двічі)

"Не ми ж, Марія, не ми, Святая,
Не ми ж, Марія, не ми, Святая!

Мучили Христа старії жиди,
Старії жиди. (двічі)

Старії жиди, наші прадіди,
Наші прадіди". (двічі)

Зійшла Марія на Сіянську гору,
На Сіянську гору. (двічі)

На Сіянській горі кряжі кряжуют,
Кряжі кряжуют. (двічі)

Кряжі кряжуют, церкви будуют,
Церкви будуют. (двічі)

Та збудували церкву з трьома верхами,
З трьома верхами. (двічі)

З трьома верхами, з п’ятьма вікнами,
З п’ятьма вікнами. (двічі)

А в тій же церкві три столи стоїть,
Три столи стоїть. (двічі)

Три столи стоїть, три гроби лежить,
Три гроби лежить. (двічі)

А первий же гріб – Сус Христос лежить,
Сус Христос лежить. (двічі)

А другий же гріб – Іван Хреститель,
Іван Хреститель. (двічі)

А третій же гріб – Діва Марія,
Діва Марія. (двічі)

Над Сусом Христом книги читают,
Книги читают. (двічі)

На Іваном Хрестителем свічі палають,
Свічі палают. (двічі)

А над Дівою Марією рожа процвіла,
Рожа процвіла. (двічі)

А з тії рожі та й вилетів птах,
Та вилетів птах. (двічі)

Та й полетів птах попід небесам,
Попід небесам. (двічі)

А ви, небеса, розтворітеся,
Розтворітеся. (двічі)

А ви, святії, поклонітеся,
Поклонітеся. (двічі)

Веснянка-панянка,
Де твоя дочка?
-Погнала бичка,
А бичок пасеться,
А мичка пряде(ться).
Бичок напасся,
А мичка спряла(ся).

Нема ходу через воду,
Нема переходу,
Як наважусь до дівчини -
Перебреду й во(ду).

Усі курочки до купочки,
Півень на повітці,
Усі хлопці на вулиці,
А мій пасе ві(вці).

Усі курочки до купочки,
Півень на порозі,
Усі хлопці на вулиці,
А мій у доро(зі).

А млин меле, вода реве,
А камінь гуркоче,
Шо Іванко та Мотрьошку
Любити не хо(че).

Злетів півень на повітку,
Кричить "кукуріку",
Бодай же ти, та й Іванку,
Не женивсь дові(ку).

Що на нашій та й вулиці
Ряба жаба лізла,
Бодай тобі, та й Іванку,
Голова облі(зла)!

До нас, до нас, зарічани,
До нашої чести,
Ми наварим вареничків
З собачої ше(рсті).

Звізда ясна й упала,
А яка ми не бувала,
Пред вертепом звізда ясна,
Весь світ осіяла,
Пред вертепом звізда ясна,
Весь світ осіяла.

Увесь світ осіяла,
Увесь світ звеселила,
За Дівою Марією,
Від Бога небесного,
За Дівою Марією,
Від Бога небесного.

Когда Сус Христос родився,
Увесь світ звеселився,
Од Марії рождєної,
Від Бога небесного,
Од Марії рожденої,
Від Бога небесного.