Цифровий архів фольклору

Ой, добрій вечір, пан хазяїну,
Господь з тобою, ми йдем з козою,
Де коза ходить – там жито родить,
Де не буває – там вилягає,
Нахвалялися кізоньку вбити,
А я й не боюсь ні в полі бойця,
Ні в полі бойця, ні в лузі стрільця,
Тільки боюся старого діда,
В старого діда сива борода,
Він мене й уб’є, він мене стреле,
Крізь полотенце та в живе серце,
Вдруг коза впала, нежива стала,
А ти, міхонос, дуй козі під хвост,
Шоб коза встала, живая була,
Устань, кізенько, обадьорися,
Хазяїнові в ноги вклонися,
Хазяїн іде, щедрівку несе,
Коробку вівса, зверху ковбаса!

Світилка-ворона,
Стоїть край порога,
Руки розставила,
Рота роззявила,
Хоче того з'їсти,
Шо на її мі(сці).

Ходить сон коло віконця,
А дрімота коло плоту,
Сон дрімоти питає:
А де будим ночувать?
Там, де хата тепленька,
Дитина маленька,
Туди підем ночувать,
Дитину колихать,
А-а, а-а, а!

Що калина та й не ягода,
Що калина та й не ягода,
Заплітала косу дяди(на).

А матінка обдивлялася,
А матінка й обдивлялася,
Слізоньками й умивала(ся).

Куди, доню, собираєсся,
Куди, доню, собираєсся,
Що так рано й умиває(сся)?

Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи й у гори, чи в долиноньку,
Чи в чужую сторононьку?

Ой ходила та й Галочка по городу,
Заганяла селезника та й у воду.

Пливи, пливи, селезнику, тихо по воді,
Прибудь, прибудь, мій батенько, теперо кмені.

Ой рад би я, дочко моя, прибути к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Кланяйсь, кланяйсь, дочко моя, тіткам та дядькам,
Нехай дають порядочок, як своїм діткам.

Ой кланялась, мій батенько, не раз і не два,
В нерідного батенечка порядку нема.

Оце ж тобі, моя мамо, на відході,
Посадила трояндину на городі.

Рости, рости, трояндино, не хилися,
Оставайся, моя ненько, не журися.

Росла в батька та матінки, кохалася,
З невірною дружиною звінчалася.

Невірная дружинонька все п'є та гуля,
А як іде додомоньку мене докоря.

Ой ти хмелю, хмелю, хмелю зелененький,
Де ж ти, хмелю, зіму зімував, що й не розвива(вся)? (двічі)

Зімував я зіму, зімував я другу,
Зімував я в лузі на калині, та й не розвива(вся).(двічі)

Ой сину, мій сину, сину молоденький,
Де ж ти, сину, нічку ночував, що й не роззува(вся)? (двічі)

Ночував я нічку, ночував я другу,
Ночував я у тії дівчини, що сватати бу(ду). (двічі)

А вже сонце над липкою,
Труси, пане, калиткою,
Труси, не труси,
По копі даси.

А вже сонце котиться,
Нам додому хочеться,
А ми не йдемо,
Приказу ждемо.

Ішли дівочки в ліс по квіточки,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Квіточок нарвали, вінки посплітали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, на воду пускали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Вінки посплітали, долю виглядали,
Скрізь вода та лєлія,
Що на морі вода грала,
На долині роса впала,
На калині краса стала,
На вулиці в’ють
Купала на Йван(а).

Да шелкова ниточка стежки вьет,
Да Марьюшка батюшке чалом бьеть.

Ой Марьюшка батюшке чалом бьет,
Да прости же, батюшка, да благослови.

Да прости, батюшка, да благослови,
Да й у хоть дорожку поехать.

Иванушка свому батюшке молился, кланялси,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Молился, кланялси, просил, уговаривал,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Просил, уговаривал, сударь мой, батюшка,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Седлай коня ворона, паняй в чистое поле,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Под той под тёмный лес, под той шарокай лес,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Поймай мне вутушку, поймай мне сераю,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ох, то ж не вутушка, ох то ж не серая,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ой то ж ой Мариюшка, ох то ж Ивановна,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

На ей шуба нова, опушка боброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Опушка боброва, сама черноброва,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

В косе лента ала, сама девка брава,
Лёли,ох лёли, лёли, ох лёли!

Ой да выезжала да ранняя сваха, ой да со двора,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, со двора.

Ой да погонь, гонь, да дружинушка, ой да молодой,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, молодой.

Ой да не въезжай же, да дружинушка, ой да не въезжай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не въезжяй.

Ох да загадаю, да загадочку, ой да отгадай,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, отгадай.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, лёд замерзал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд замерзал.

Ой да ой я там был, по лёду ж ходил, лёд да рубил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, лёд да рубил.

Ой да лёд рубил, по лёду ж ходил, не напоил,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не напоил.

Ой да не продал, да дружинушка, ой да не продал,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, не продал.

Ой да серёд лета, да Пятрова дня, роза да цвела,
Э, ох, лёли! Э, ох и лёли, роза цвела.

Ой ходила та й Галочка коло ставу,
Та й кликала селезника не помалу.

Пливи, пливи, селезнику тихо по воді,
Прибудь, прибудь, моя ненько, теперо к мені.

Ой рада б я прибувати теперо к тобі,
Насипали на рученьки сирої землі.

Насипали на рученьки сирої землі,
Та й заснули карі очі на всі ночі.

Та й заснули карі очі на всі ночі,
Нехай дають порадоньку твої родичі.

Колида, по дорожке шла,
Колида, железку нашла,
Колида, ковалю понесла,
Колида, коваль-ковалечек,
Колида, скуй топорочек,
Колида, на что топор?
Колида, дубы рубить,
Колида, на что дубы?
Колида, мосты мостить,
Колида, на что мосты?
Колида, к трем братцам ходить,
Колида, первый братец,
Колида, Рождество Христово,
Колида, другой братец,
Колида, Василь Косарецкий,
Колида, третий братец,
Колида, Иван Креститель.

Перекиньмо, подруженьки,
Через яр верьовку,
Чи не прийдуть по верьовці
Та й селянські хло(пці)?

Ідуть, ідуть та й лейківці,
Як мак процвітає,
Поміж ними наші хлопці,
Як сміття літа(є).

Та й ой загули голубоньки, полем летючи,
Та й а за ними жи та й Галенька сидить, плачучи.

Та чи далеко, голубоньки, та й залетите?
Та чи надовго та й гуляннячко та й занесете?

Та полетимо, та Галинко, через увесь світ,
Та й понесемо та й гуляннячко на твій увесь вік.