Цифровий архів фольклору

Вийди, матінко, подивись,
Що тобі бояри привезли,
Ой чи барана, чи ярку,
Чи твою невісточку-панянк(у).

Гуси, гуси, гусенята,
Возьміть мене на крилята,
Понесіть до батенька,
А в батенька їсти-пити,
По коліна в вівсі бродити!

Гуси, нате вам на гніздо,
Шоб ви виздихали на Різдво!

Дощику, дощику,
Припусти, припусти,
Та на наші капусти,
А ми підем на страсти,
Богу молиться,
Христу поклониться,
А ми, Бог, сирота,
Відчиняй ворота,
Ключиком, замочком,
Золотим платочком!

Зайшло сонце за віконце, за сад(и)-виноград(и),
Целуйтеся жи милуйтеся жи, ой хто кому й рад.

Целуйтеся, милуйтеся, ой хто кому жи рад(и),
Шо дівчина й козакові раденька й була.

Шо дівчина козакові раденька була й,
Взяла жи його за рученьку та й у сад(и) повела.

Взяла парня за рученьку та в(и) сад(и) повела й,
Білу постіль постелила жи, положила й спать.

Білу постіль постелила, положила спать,
Сама й сіла край постелі, зажурилася.

"Не журися й, дівчинонько, ти буде моя,
Єсть у мене бочка й пива ще й друга вина.

Єсть у мене батько й мати, ще й брат і сестра,
Єсть у мене й красна дівка - плохо зробила".

Коляд-коляд, колядин,
Я у батька один,
В коротенькім кожушку,
Дайте самогону кружку!

Косарі косят, а вітер повіває,
Шовкова й трава й на косу й налягає.

Шовкова трава на косу налягає,
Поміж той травой галочка й пролітає.

Галочка моя, галочка чорненькая,
Скажи, галочка, де моя й миленькая?

А твоя мила у лузі над водою,
Умивається дрібною й сльозою.

Умивається дрібною й сльозою,
Витирається шовковою хустиною.

Коти сірі, коти білі, коти пелехаті,
Не ходіть ви кругом хати,
За сірою собакою,
З великою колякою.

Коту, коту, котусю,
Займи мою телусю,
Та й пожени пасти,
На попови толоки,
Там травиці по боки,
І травиця, і вода,
І дівчина молода,
По тій траві кінь біжить,
Під тим конем козак лежить,
Поцюканий, порубаний,
Ще й ножиком поштриканий,
Нагайкою побитий,
Китайкою накритий,
А-а, а-а, а!

Кроков’яче, кроков’яче,
Чого твоя жінка плаче?
Вона в морі купалась,
Вона рака злякалась.
То й не риба, то ні рак -
Настоящий кроков’як!
То й не риба, то й ні рак -
Настоящий кроков’як!

Куй, куй чобіток,
Подай, бабо, молоток,
Не подасиш молотка -
Не підкую чобітка!
(лоскотати й казати: «Куй, куй, куй, куй…»)

Купавсь Іван та й у воду впав
На Йвана Купал(а)!
Ішли дівочки (молодички) по полунички
На Йвана Купал(а)!

Кую, кую ножку,
Піду на дорожку,
Куплю черевички
Малі, невеличкі…

Ладки, ладки,
А де були? - В бабки!
А що їли? - Кашку!
А що пили? - Бражку!
А що на закуску? - Жарену гуску!
Гай-гай, полетіли, на головку сіли!

Леле, леле, вода реве,
А колесо креше,
Всі дівчатка правду кажуть,
А хлопчики брешуть.

Леле, леле, кітку,
Та вкрав у нас квітку,
Положив на повітку,
Повіточку завалив,
Бабі ножку прибив,
І телятко убив,
Телятко ревнуло,
А люди почули.
Попові сказали.
Піп з хати -
Побив собі п'яти,
А попадя з хижки -
Погубила книжки.
Шукали, шукали - не найшли,
Заплакали та й пішли!

Маленький хлопчик,
Родився в вівторчик,
А в середу рано,
Його в школу здано,
Він іде, плаче,
Стежечки не баче,
Двері відкриває,
З празничком поздоровляє!

Меланія рум’янія,
Меланія пребагата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Меланія пребагата,
Дала на церкву срібла, злата,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Золотом церкву оббивала,
Нищих, убогих наділяла,
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

Нищих, убогих наділяла,
Чи чуєш ти, пан господарю?
Щедрой вечор, доброй вечор,
Добрим людім на весь вечор!

(Чи чуєш ти, пан господарю?
Бережи, Боже, всього товару,
Всього товару, всього статку,
А нам дайте за цю за матку,
За цю за матку, за паніматку,
Ще й за своїх діток маленьких!
А нам дайте або пиріг,
Або пиріг або калач!
За пирог заплате Бог,
А за калач проспіваєм!
А за калач проспіваєм,
Вас з празником поздоровляєм!)