Цифровий архів фольклору

Ой ясна, красна в лузі калина,
Щедрий вечір, добрий вечір!

А іще краща Василя дочка,
Щедрий вечір, добрий вечір!

По саду ходить, як місяць сходить,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Пани вставають, шапки скидають,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Шапки скидають, її питають,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Чи ти царівна, чи королівна,
Щедрий вечір, добрий вечір!

Я й не царівна, не королівна,
Щедрий вечір, добрий вечір!
...

Та била жінка мужика,
Пошла позивати,
Присудили мужикові
Ше й жінку, ше й жінку, ше й жінку прохати. (двічі)

«Прости мені, моя мила,
Що ти мене била,
Куплю тобі шахан меду,
Карнавочку, карнавочку, карнавочку пива!». (двічі)

«Та вже й от пива болить спина,
От меду - голова,
Купи мені горілочки,
Шоб весела, шоб весела, шоб весела я була!». (двічі)

Братику, да немислику,
Сядь собі, да на креслику,
Не продавай сестри,
Не русої коси,
За руб, за чотири,
За два золоти(ї).

Туман яром по долині, (двічі)
Широкий лист на калині. (двічі)

А ще ширший на дубочку, (двічі)
Кличе голуб голубочку. (двічі)

Хоч не свою, дак чужую: (двічі)
– Прийди, серце, поцілую. (двічі)

Усі курі на сідалі,
Півень на колочку,
Ой, усі хлопці на йулиці,
А мій у степо(чку).

Хоч він у степочку,
Дак він не гуляє,
Ой, із тихого Дунаєчка
Коня напува(є).

А кінь ірже, води не п’є,
Кінь дорогу чує,
Ой, десь мой милий, чорнобривий
З другою ночу(є).

Ночуй, ночуй, мій миленький,
Да й не прочутайся,
Ой, тії правди козацької
Да й не признава(йся).

Ой, як мені не казати,
Як буде питати?
До серденька пригортає
Й правдоньки пита(є).

Той край рідний той край милий, де ти уродився,
Раз побачив ту дівчину - навіки влюбився. (двічі)

Ой улюбився, укохався у ті карії очі,
Що не дають упокою ані вдень, ні вночі. (двічі)

Ой по тім боці біля річки терни процвітали,
Поміж тими терночками цігани стояли. (двічі)

Одна дівка молоденька с козаком гуляла,
Де взялися вражі люди та й розпарували.

Та й розпарували,
Мені дівці молоденькій наробили слави.

Тая дівка до циганки дорожку топтала,
Та й просила, щоб козака та й причарувала.

–Циганочка, волошечко, вволи мені волю,
Та й пороби козакові, щоб ходив за мною.

Циганочка, волошечка воленьку вволила,
Одрізала дівці косу та й перепалила.

–Ой дивися дівчинонько, як коса палає,
За тобою, дівчинонько, козак помирає.

Ой ну, котку, котку,
Не лізь на колодку,
Бо й заб’єш головку,
Та й буде боліти,
Нічим буде завертіти.
Одна була хустина,
Да й ту я в воду пустила,
А дітоньки поймали,
Та й на куколки подрали,
Куколочок наробили,
І діток малих подражнили,
А-а,а-а, а!

Ой, ну коту, котину,
Да куда їдеш по сіно?
Візьми нашу дитину,
Та й завези в долину,
Під червону калину,
А-а, а-а, а!

Ой, коту, коту, коточок,
Да не йди рано в садочок
І не полохай галочок,
Та нехай вони сідають
І ягодки збирають,
А-а, а-а, а!

Ой орьол, ти, орьол, ти товаришу мой,
Чи літав ти, орьол, на Вкраїнушку домой? (двічі)

Чи летав ти, орьол, на Вкраїнушку домой,
Чи не бачив дівчиноньку, чи не журиться за мной? (двічі)

Вона журиться ше й пєчалиться,
За тобою, козаком, побивається! (двічі)

Ой люлюлі, люлі,
Налетіли гулі
З попової клуні.
Сіли на воротях
В червоних чоботях,
Стали думать і гадать
Чим дитятко годувать,
Чи кашкою, молочком,
Чи солоденьким медком,
А-а, а-а, а!

Ой по лану, по лану, да ще й по діброві.
Попросилися ночувать солдати ой до вдови. (двічі)

Ой удово молода, продай коням сіна,
– Солдатики ви мої, я ще не косила. (двічі)

– Ой удово ж удово, ой дай коням овса,
– Солдатики ви мої, я не сію, не орю.(двічі)

– Я й не сію, не орю, сім год без мужа живу,
А вже ж восьмая зима, як і горюю я сама.

– Ой удово, удово, хіба ж не познала?
Як ти мене, молодця, в службу виряжала. (двічі)

Розмалюсєньке дитя на руках держала.
І шитим білим рукавом сльози утирала. (двічі)

Брала Галюшечка льон, льон, льон,
Честь вам, дружечки, вон-вон-вон,
Падала костриця додолу,
Честь вам, дружечки, додо(му) у!

Ой ну люлі, люлечки,
Шовковиї вервечки,
Мальовані бильця –
Дитині не спиться.
А-а, а-а, а!

Гойда, гойдаша,
Де кобилка – там лоша
І маленьке порося!

Ой зайди, зайди, ти, місяцю, на ту пору,
Ой прийди, прийди, да мій милой на розмо(ву). (двічі)

Та й прийди, прийди, ти, мій милой, на розмо(ву)
Ой болить, болить, та серденько й за тобо(ю).(двічі)

Що в тебе болить, а мені байдуже,
Було б не любить, да з первого разу й ду(же). (двічі)

Ти мене любив, я в тебе вкохалася,
Ти ж сів, поїхав, да й кому я й зостала(ся)? (двічі)

Ти сів, поїхав паровой машиною,
Мене покинув да з малою дитино(ю). (двічі)

Ти сів, поїхав лугами-берегами,
Мене покинув да з лихими ворога(ми). (двічі)

Ой цвітьот, цвітьот да мій цвіточок,
Цвітьоть очінь харашо.

Цвітьоть очінь харашо,
Ой десь і скрився жи да мій миленькой,
Скрився очінь далєко.

Скрився очінь далєко,
Да й закувала й да й зозуленька
Понад гаєм летючи.

Понад гаєм летючи,
Да й заплакала же да дівчинонька
Постіль білу стелючи.

Постіль білу стелючи,
Да постіль моя же да пуховая,
Як на тобі твердо спать!

Як на тобі твердо спать,
Да іще ж тяжче же, да іще же важче
Миленького забувать!