Головна
Ой цвітьот, цвітьот да мій цвіточок

Ой цвітьот, цвітьот да мій цвіточок

Назва	Ой цвітьот, цвітьот да мій цвіточок
Жанр	Пісні з особистого та родинного життя
Мотив	Кохання, Розлука, Прощання, розставання
Дата запису	17 бер. 1991 р.
Місце запису	с. Крячківка, Пирятинський район, Полтавська обл., Україна, Полтавщина
Виконавці	Загорулько Єфросинія Петрівна (1923), Роздабара Федір Олександрович (1936), Левада Ганна Микитівна (1912), Попко Галина Якимівна (1930), Загорулько Василь Федорович (1924)
Збирачi	Галина Лук'янець, Дмитро Лебединський
Транскрипція	Катерина Курдіновська

Слухати аудіо

0:00 0:00

100

Завантажити запис 1Подобається Поділитися

Ой цвітьот, цвітьот да мій цвіточок,
Цвітьоть очінь харашо.

Цвітьоть очінь харашо,
Ой десь і скрився жи да мій миленькой,
Скрився очінь далєко.

Скрився очінь далєко,
Да й закувала й да й зозуленька
Понад гаєм летючи.

Понад гаєм летючи,
Да й заплакала же да дівчинонька
Постіль білу стелючи.

Постіль білу стелючи,
Да постіль моя же да пуховая,
Як на тобі твердо спать!

Як на тобі твердо спать,
Да іще ж тяжче же, да іще же важче
Миленького забувать!

Можливо, вам також сподобаються:

Аудіо	Назва	Жанр	Місце	Трив.	Текст
0:00 04:08 100	Да повій вітер, да буйнесенький+1	Пісні з особистого та родинного життя	с. Крячківка, Пирятинський район	04:08	Да повій, вітер, да буйнесенький З глибокого яру же, Прибудь, милой, ой да чорнобривой З далекого кра(ю). Да ой рад би я да повівати - Яр дуже й глибокий, Ой рад би я до тебе прибути - Край дуже дальок(ий). Да глибокі(високі) да явірочки, Й а ще вищі кручі же, Ой як мені же ой да й надоєло Миленького жду(чі). Да ждала год я, да ждала другий, Да й не могла дождаться же, Ой найняла ой да чорний ворон Листа пересла(ться). Да летить ворон, да летить чорний, Та й летючи кряче же, Передай же ой да тій дівчині, Хай вона й не пла(че). Да нехай вона да й не плаче, А я тут не журюся, Нехай вона ой да іде заміж, А я й оженю(ся). Да ой щоб тебе да й женихала Лихая й година же, Як зв'язала ой да білі ручки Малая дити(на). Да ізв'язала да білі ручки - Ніхто й не розв'яже, Ніхто ж мені ой да молоденькій Правдоньки не ска(же).
0:00 02:59 100	Та й на могилу вітер віє	Пісні з особистого та родинного життя	с. Корбині Івани, Богодухівський район	02:59	Та й на могилу вітер віє, Та й на покоси сонце гріє Ой на мой зельон сад. На мой зельон сад, Там в саду дєвица гуляла, Та й красавиця цвіти рвала, Ой совила вінок. Совила віночок, Та совила вона віночок Та й на руках держить платочок, Ой переходь сюда. Переходь сюда, Та через гребельку місточок, Ой там ялиновий кусточок, Ой шолкова трава. Шолкова трава Та трава з вітром шевелиться, Ой там дівчина спать ложиться, Ой тільки шо лягла. Тільки шо лягла, Та іще ж вона не вляглася, Ой целуванням зайнялася, Ой целує його. Целує його, Та й цєлувала-милувала, Ой роздушою називала: "Ой роздуша моя! Роздуша моя! Ой як я тебе не побачу, То разів сорок на день плачу, Плачу, що не бачу!".
0:00 02:50 100	Ой у полі на роздолі	Пісні з особистого та родинного життя	с. Клюшниківка, Миргородський район	02:50	Ой у полі на роздолі дівка жито жала, З рубленої криниченьки коня напувала. (двічі) А кінь ірже, води не п’є, кінь доріжку чує, А він чує, він видає, де Василь ночує. (двічі) Ой ночує Василечко в густім очереті, Кличе мати вечеряти, а Василь не чує. (двічі) «Ой вечеряй, стара мати, коли наварила, А я піду до дівчини, котра мені мила!. (двічі) Ой дівчино, моя мила, шо ти наробила, Кличе мати вечеряти – вечеря немила". (двічі)