Цифровий архів фольклору

Та думай, думай, та й Маруся,
Думай, ще й гадай.

Та думай, ще й гадай,
Брести ж і тобі ж дві річеньки,
А третій Дунай.

А третій Дунай,
Перепливла ж дві річеньки,
А Дунаю ні.

А Дунаю ні,
Я й забула ж дівування,
А розкошів ні.

А розкошів ні,
Як піду я ж до батенька,
Й у неділеньку.

Та й у неділеньку,
Сидять мої ж всі розкоші,
Позастіллю.

Ой полем, полем, полечком,
Їхав Ванюша конечком,
На йому шапонька боброва,
А в його хустина шовкова,
Ой хто ж її шив, шив? - Маруся,
А темної ночі при свічі,
І ясного сонця віконця,
Задля Ванюші молодця!

Та й прощай, прощай, та й Маруся, від тебе йдемо.

Та й від тебе йдемо,
Ми же твоє жи гуляннячко собі беремо.

Свашка-неліпашка,

Свашка-неліпашка,
Шишок не ліпила,
Дружок не дарила,
Одну ізліпила
З зеленого сіна,
Та й ту сама з'ї(ла).

Та й ходила ж та й Маруся по новім дворі,

Та й по новім дворі,
Та й гонила жи селезенька тихо й по воді.

Та тихо й по воді,
Пливи жи, пливи жи, селезенько, тихо й по воді.

Та тихо й по воді,
Прибудь, прилинь, мій батенько, тепер жи к міні.

Та тепер же к міні,
Та й дай міні жи порадоньку, бідній сироті.

Та світилка - шпилька при стіні,
Та на ній сорочка не її,
Та прийшла сусідка, торкає,
Скидай сорочку, смеркає